Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна "ніколи не братиме участі" в операціях із розблокування Ормузької протоки. Це стало відповіддю на нещодавній заклик президента США Дональда Трампа до країн Європи та Азії відправити військові кораблі для захисту судноплавства на цьому морському шляху.
Про це пише Reuters.
"Ми не є стороною конфлікту, і тому Франція ніколи не братиме участі в операціях з відкриття або звільнення Ормузької протоки в нинішньому контексті", — сказав Макрон на початку засідання Кабінету міністрів, присвяченого конфліктам на Близькому Сході.
Водночас за словами французьких посадовців, Париж наразі працює над створенням коаліції для гарантування безпеки в Ормузькій протоці. Ініціативу планують реалізувати після стабілізації ситуації в регіоні, причому без участі США.
"Ми переконані, що як тільки ситуація заспокоїться — і я навмисно використовую цей термін у широкому сенсі — як тільки ситуація заспокоїться, тобто як тільки основні бомбардування припиняться, ми будемо готові разом з іншими країнами взяти на себе відповідальність за систему супроводу", — зазначив Макрон.
Виступаючи в Білому домі 16 березня, Трамп повідомив, що говорив із Макроном, однак не уточнив коли саме, та оцінив його готовність залучити союзників до розблокування Ормузької протоки на "8 із 10".
Нагадаємо, 14 березня Трамп закликав низку країн Європи та Азії направити військові кораблі для захисту судноплавства в Ормузькій протоці, фактично заблокованій через загрозу ударів з боку Ірану.
16 березня стало відомо Іспанія, Італія, Японія, Велика Британія, Німеччина та Європейський Союз відмовились надати кораблі для розблокування Ормузької протоки.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
