У Євросоюзі вважають, що прямий вплив військової операції США та Ізраїлю проти Ірану на енергетичні ринки Європи залишається обмеженим у короткостроковій перспективі. Основним викликом наразі є високі ціни на енергоносії, а не безпека постачання.
Про це повідомила речниця Європейської комісії Анна-Кайса Ітконен, передає кореспондентка Суспільного.
"Ми набагато менше стурбовані безпекою постачання, ніж високими цінами на енергоносії. Цей момент є нагадуванням про те, що потрібно зосередитися на зміцненні нашої енергетичної незалежності та стійкості, і ми робимо це вже протягом багатьох років. Наприклад, завдяки нашій стратегії диверсифікації, прямий вплив конфлікту на Близькому Сході на енергетичні ринки залишається обмеженим у короткостроковій перспективі", — заявила речниця.
Вона нагадала, що країни-члени Євросоюзу вже налагодили диверсифіковані постачання трубопровідного та скрапленого газу з різних країн, а також забезпечені стратегічним запасом нафти. Найбільшими постачальниками газу для ЄС є Норвегія та США. При цьому ЄС не імпортує нафту чи газ з Ірану, що зменшує ризики для енергетичної безпеки.
Речниця додала, що 10 березня Єврокомісія презентує новий Енергетичний пакет для громадян, який буде зосереджений на прискоренні інвестицій у чисту енергію та технології.
"Країни з найнижчими цінами на електроенергію — це ті, де найбільша частка відновлюваних джерел у балансі. Ми прагнемо зменшити залежність від імпортованих викопних палив і водночас знизити рахунки за енергію для громадян та бізнесу", — зазначила речниця.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня стало відомо, що Асамблея експертів Ірану визначилася з новим верховним лідером країни — сином загиблого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабою Хаменеї. Однак офіційно в Ірані не оголошували про обрання нового верховного лідера.
Президент США Дональд Трамп заявив, що новий лідер Ірану "не протримається довго" без схвалення Вашингтона. Іранські посадовці заперечили ці заяви, наголосивши, що лише іранці можуть вирішувати майбутнє своєї країни.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
