Військове та політичне керівництво Ірану присягнуло на вірність Моджтабі Хаменеї, якого було призначено на посаду нового верховного лідера країни замість його вбитого батька, аятоли Алі Хаменеї.
Про це повідомляє Al Jazeera.
Повну підтримку обранню нового верховного лідера ісламської республіки висловили президент Ірану Масуд Пезешкіан, спікер парламенту, Корпус вартових ісламської революції (КВІР), збройні сили, проурядова напіввійськова організація "Басідж", Вища рада національної безпеки, Національна поліція та розвідка і Міністерство оборони.
Агентство зазначає, що це "ще один сигнал єдності від Ірану, особливо до держав, які атакують країну", що їхня надія на негайний розпад після загибелі Алі Хаменеї та інших представників влади Ірану, що сталися в перший день війни, не справдиться.
Моджтаба Хаменеї ще не з’являвся на публіці, тож його прихильники чекають, щоб побачити і почути його звернення до нації.
Що відомо про Моджтабу Хаменеї
За даними Al Jazeera, 56-річний Моджтаба Хаменеї ніколи не балотувався на виборні посади, але впродовж десятиліть був впливовою фігурою у найближчому оточенні верховного лідера та мав тісні зв'язки з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).
Моджтаба Хаменеї почав налагоджувати тісні зв'язки у КВІР з молодих років, коли служив у батальйоні "Хабіб" під час численних операцій в ірансько-іракській війні 1980-х. Кілька його товаришів, зокрема священнослужителів, згодом обійняли керівні посади в апараті безпеки та розвідки тодішньої Ісламської Республіки.
За повідомленнями західних ЗМІ, Хаменеї, який перебуває під санкціями США та країн Заходу, також створив економічну імперію, що охоплює активи в багатьох країнах. Повідомляється, що протягом багатьох років він перевів мільярди доларів через мережу інсайдерів та партнерів, пов'язаних з іранською верхівкою.
Релігійні переконання Хаменеї також були предметом суперечок, оскільки він є ходжатолесламом, духовною особою середнього рангу, а не вищим аятолою. Але його батько також не був аятолою, коли став лідером країни в 1989 році, і закон було змінено, щоб врахувати це.
В останні роки Хаменеї все частіше рекламували як головну потенційну заміну його батька, який був президентом майже вісім років, а потім утримував абсолютну владу протягом 36 років, перш ніж загинув під час атаки США на свій комплекс у Тегерані 28 лютого.
Агентство зазначає, що сходження молодшого Хаменеї на посаду є чіткою ознакою того, що влада зберігається більш жорсткими фракціями в іранському істеблішменті та може свідчити про те, що уряд не надто налаштований на угоду чи переговори в короткостроковій перспективі.
Моджтаба Хаменеї ніколи публічно не обговорював питання спадкоємності, що є делікатною темою, враховуючи, що його сходження на посаду верховного лідера фактично створить династію, що нагадує монархію Пехлеві до Ісламської революції 1979 року.
Натомість Хаменеї здебільшого тримався в тіні, не виступаючи з публічними лекціями, п'ятничними проповідями чи політичними зверненнями. Він був настільки непублічним, що багато іранців не чули його голосу, попри те, що роками знали, що "він був зіркою, що сходить у теократичному істеблішменті".
Протягом майже двох десятиліть місцеві та іноземні опоненти пов'язували ім'я Хаменеї-молодшого із жорстоким придушенням іранських протестувальників.
3 березня джерела повідомили, що Асамблея експертів Ірану визначилася з новим верховним лідером країни — сином загиблого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабою Хаменеї. Однак офіційно в Ірані не оголошували про обрання нового верховного лідера.
Президент США Дональд Трамп заявив, що новий лідер Ірану "не протримається довго" без схвалення Вашингтона. Іранські посадовці заперечили ці заяви, наголосивши, що лише іранці можуть вирішувати майбутнє своєї країни. Спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф висміяв претензії Трампа на участь у виборі наступника Хаменеї словами про те, що "банда Джеффрі Епштейна не буде визначати долю Ірану".
9 березня Рада експертів Ірану обрала Моджтабу Хаменеї третім верховним лідером Ісламської Республіки. Це перший випадок спадкової передачі влади від часів Ісламської революції 1979 року.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
