Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та віцепрем'єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти позицію, продемонстровану в попередні роки.
Відповідну заяву оприлюднило Міністерство культури.
У заяві наголошується, що, як одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, Венеційська бієнале не може ставати майданчиком для відбілювання щоденних воєнних злочинів РФ проти українського народу.
Міністри наголосили, що з 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.
"З початку повномасштабного вторгнення Росія веде системну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. З 2022 року, війна Росії забрала життя 346 митців та 132 українських і іноземних медійників.Росія зруйнувала або пошкодила 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури в Україні, з яких 558 повністю знищено", — йдеться у заяві.
Також зазначається, що росіяни незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети, ще понад 2,1 млн одиниць зберігаються на тимчасово захоплених територіях, перебуваючи під загрозою знищення або незаконного переміщення.
Міністри зазначають, що прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 млрд доларів, а загальні втрати галузі оцінюються більш ніж у 31 млрд доларів.
"Століттями Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців та культурні надбання, просували міф про велич і вищість російської культури. На сьогодні Росія проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово окупованих територіях України. Вона витісняє українську мову з освіти, медіа та публічного простору, знищує українські книжки, переписує бібліотечні фонди, переслідує педагогів, журналістів та культурних діячів", — йдеться у заяві.
Сибіга і Бережні заявили, що Росія відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу.
"Показовим є висловлювання директора російського музею "Ермітаж" Міхаіла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном "спецоперацією". Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії. У цьому контексті допуск представників Росії до міжнародних мистецьких подій неприпустимий", — зазначили міністри.
Урядовці нагадали, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабної агресії Росії, організатори Бієнале засудили агресію та виступили за мир і діалог.
"Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства. За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидної політики російських окупантів", — йдеться у заяві.
Міністри наголосили, що недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту культурної сфери від державної пропаганди війни.
"Особливе занепокоєння викликає інформація про зв’язки заявленої комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з ВПК країни – ще одного свідчення того, що культура в РФ невіддільна від мілітаристського режиму. Закликаємо організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення РФ та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022–2024 роках", — йдеться в заяві.
Сибіга і Бережна наголосили, що "вірність цінностям свободи, людської гідності та міжнародного права" має бути визначальною для глобальної мистецької спільноти, "так само як солідарність із українським народом, чию культуру намагаються знищити".
Росія на Венеційській бієнале 2026 року
2 березня представник Росії з питань міжнародних культурних обмінів і колишній міністр культури Михайло Швидкой підтвердив виданню ArtNews, що Росія знову відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале у 2026 році.
За його словами, сама наявність павільйону країни свідчить про присутність Росії в культурному просторі Венеції, незалежно від того, що там відбувається. Тому він не вважає це поверненням, а пошуком нових форм творчості у нинішніх обставинах.
4 березня організатори Венеційській бієнале оприлюднили списки учасників, які відкриють національні павільйони. Серед них є й Росія, яка не брала участь із 2022 року.
Російський національний павільйон матиме назву The Tree Is Rooted In the Sky ("Дерево вкорінене в небі"). Комісаркою буде Анастасія Карнєєва, яку призначили на цю посаду у 2021-му терміном на 8 років. Виставка розташується в локації Giardini.
В Україні відреагували на інформацію про участь Росії у Венеційській бієнале 2026 року. Участь російських митців на бієнале викликала критику та протест з боку української спільноти й міжнародних культурних організацій, оскільки це сприймається як легітимізація дій Росії в Україні.
За словами співкураторки павільйону України на Венеційській бієнале Ксенія Малих, організатори бієнале пояснили, що не ухвалюють політичних рішень щодо участі держав. Вона припускає, що російська сторона могла скористатися процедурними можливостями.
Міністерство культури Італії заявило, що рішення про участь Росії на 61-й Венеційській бієнале ухвалила самостійно Фундація бієнале попри позицію уряду, який був проти. В італійському уряді зазначили, що Рим продовжує співпрацювати з українською стороною для відновлення культурної спадщини.
Про бієнале
Венеційська бієнале — це один із найвідоміших мистецьких форумів у світі, який проводять кожні два роки у Венеції, Італія. Він охоплює тематичні виставки сучасного мистецтва та національні павільйони. Ця подія відома своїми інноваційними підходами та експериментальним характером як важлива платформою для міжнародного мистецького діалогу.
Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року.
Кураторкою 61-ї Венеційської бієнале було обрано Койо Куо. Проте, у травні 2025-го вона померла.
Виставку "В мінорних тональностях" відкриють 9 травня, як і було заплановано раніше. Її реалізує 5 радників і радниць Куо, яких вона сама обрала: куратори Гейб Бекгерст Фейджоо, Марі Гелен Перейра та Раша Салті, критикиня Сіддарта Міттер й асистент Рорі Цапаї.
Таке рішення бієнале затверджувало з родиною кураторки.
