"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофу

"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофу

"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофу Суспільне Полтава

Полтавець Сергій Козлов у Чорнобильській зоні відчуження пробув понад три місяці. Туди потрапив, коли йому було 22 роки – за місяць після катастрофи. Чоловік служив у спеціальному підрозділі, де разом з іншим допомагав евакуйовувати місцевих, а згодом – знімав заражені шари ґрунту. Про все це, каже, нагадують медалі та фотографії.

Повідомлення про необхідність з’явитися на пункті збору полтавець Сергій Козлов отримав за місяць після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді йому було 22.

"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофуСуспільне Полтава

Сергій Козлов

"27 травня, о 23 годині, якраз ми отримали квартиру, ремонт робили з дружиною, доклеювали шпалери вже біля вхідних дверей. І тут стукіт у двері. Стоїть молодий хлопець і говорить:"Ось вам повідомлення, треба з’явитись обов’язково", − каже ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС Сергій Козлов.

Того ж дня разом із дружиною він прийшов до школи № 11, де і збирали ліквідаторів. Та про те, що він їде до Чорнобиля, чоловік не знав.

"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофуфото Сергія Козлова
"Там показав документи, сказали: "Дуже добре, усе віддавай дружині, ми відмітили. А військовий квиточок бери з собою, там в автобусі ще поставлять відміточки". Попрощайтесь через віконце з дружиною. Бо я просив вийти, а він каже, що ми тільки запускаємо. Я, мабуть, був останній. Через пів години автобус рушив. Дружині я помахав, сказав: "Буде можливість – я напишу".

Уже в автобусі чоловік дізнався, що їде у зону відчуження. Служити там він мав місяць. Та пробув понад три. Спочатку допомагав з відселенням людей та знімав заражені від радіації шари ґрунту. А потім працював біля зруйнованого реактора.

"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофуфото Сергія Козлова
"Ще коли не усі були виселені люди ми їх там умовляли, запрошували, усе дуже важко. Декілька родин там так і залишились потім. Потім ми декілька днів брали участь у допомозі по зняттю ґрунтів. На самому реакторі зверху нам, слава Богу, не доводилось бути, а на відстані 200 метрів ми були".

У підрозділі разом із полтавцем служило ще одинадцятеро військових. Із захисту – лише свинцеві пластини, якими був покритий бронетранспортер, на якому вони пересувалися. А ще – респіратори та одноразові маски, пригадує Сергій Козлов.

"У нас були звичайні військові костюми, дозиметри. У нас у команді був свій дозиметрист. Мабуть, десь з тиждень ми перевірялись, а потім сказав, що треба їх відключить, бо вони пищать і пищать. Ми запитували, а яка норма дози нам дозволена. Коли він сказав, яка доза, а це до 25 мілірентген, то ми в день набирали, мабуть, за 200".
"Присмак металу залишився". Ліквідатор з Полтави Сергій Козлов про Чорнобильську катастрофуфото Сергія Козлова

У Чорнобилі, каже чоловік, ліквідатори постійно відчували присмак металу.

"Навіть, зараз той присмак інколи відчувається. Я думаю, його вже в нас немає, але воно вже на такому підсвідомому рівні цей присмак залишився".

П'ять років тому Сергій Козлов знову відвідав зону відчуження. Туди з Полтави возив освятити ікону "Чорнобильський спас", яку сам і написав.

"Знаєте, як ото в фільмах жахів – через будинок проросли дві берези. Лежить одяг, стоїть посуд, іграшки, листівки. Мені вдалося знайти газету. Коли я відкрив, по мені пройшов навіть не мороз, а електричний струм. Місцеве видання, газета 26 квітня 1986 року. Ви уявляєте, газета вийшла у день трагедії".

Зараз ліквідатору про Чорнобиль нагадують, зокрема, медалі та фотографії.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди