Боєприпаси часів Другої світової: де їх найбільше на Дніпропетровщині та що робити, коли знайшли

Боєприпаси часів Другої світової: де їх найбільше на Дніпропетровщині та що робити, коли знайшли

Боєприпаси часів Другої світової: де їх найбільше на Дніпропетровщині та що робити, коли знайшли dp.dsns.gov.ua

Від початку року до 22 квітня 2021 піротехніки області мали 104 виїзди, внаслідок яких знайшли та знищили 2988 боєприпасів, у тому числі 2545 патронів. Обстежили 1,72 гектарів території. Про це Суспільному Дніпро розповів начальник сектору гуманітарного розмінування управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС у Дніпропетровській області Андрій Моторя.

Найбільше боєприпасів — у місцях запеклих боїв

За словами Андрія Моторі, традиційно, з приходом весни та початком польових робіт частішають виклики щодо знайдених снарядів, мін та інших боєприпасів. Люди знаходять їх на городах, в урочищах та лісосмугах.

Торік, за аналогічнийперіод у нас було більше виїздів, бо сніг рано зійшов і обробляти городи почали значно раніше. Але традиційно, навесні, як правило, спостерігається просто “бум” знайдених боєприпасів”, - говорить Андрій Моторя.

Найчастіше та найбільше боєприпасів виявляють у Дніпровському, Криворізькому, Софіївському та Верхньодніпровському районах області. За словами історикині Валентини Сацути, - це цілком логічно, адже саме там під час Другої світової війни точилися запеклі бої.

Так, дійсно, це все території Правобережжя, де з вересня 1943 року йшли бої за звільнення Дніпропетровщини. У Верхньодніпровському районі було декілька плацдармів. Бої точилися дуже довго: противник то наступав, то відступав. І наші бійці, і ворог облаштовували склади, куди підвозилися боєприпаси. Частину з них використали, частину лишали, коли треба було терміново відступати”, - розповіла старша наукова співробітниця Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького Валентина Сацута.

Валентина Сацута додає: після звільнення територій проводили обстеження на виявлення мін та снарядів. Щось знайшли та знешкодили ще тоді, а щось дає знати про себе й дотепер.

Коли піротехніків викликають хоча б на один виявлений боєприпас, то вони обстежують територію поблизу.

Під час таких обстежень, трапляється, виявляємо ще декілька боєприпасів, або й десятки”, - говорить Андрій Моторя.

На городах, колишніх садах і під час пошукових експедицій

На “ехо війни” натрапляють і пошуковці. Керівник історико-пошукової організації “Пошук-Дніпро” у Кривому Розі Анатолій Золотарьов каже: кілька років тому мешканці села Радіонівка попросили приїхати, бо натрапили на своїх городах на рештки загиблих бійців.

Ми приїхали, почали розкопки і натрапили ще на близько 30 артснарядів калібру 37 мм, їх знешкодили піротехніки служби з надзвичайних ситуацій. Ще був випадок, коли у Софіївському районі при розорюванні знайшли 42 кілограми тротилу. Якби, не дай Бог, щось пішло би не так, то при вибуху такої кількості тротилусела би просто не стало”, - розповів пошуковець.

Найбільшою ж знахідкою Анатолій Золотарьов називає понад 400 боєприпасів при викорчовуванні дерев колишнього колгоспного саду у селі Широківського району.

Довгі роки землю там ніхто не чіпав. А коли взялися викорчовувати дерева, щоб зорати землю, то натрапили на міни 82-го калібру. Більше 400 боєприпасів тоді було на зовсім невеликій ділянці у пів гектара. Ймовірно, під час війни на ній розташовувався мінометний дворик”, - зазначає керівник пошукової організації.

Наукова співробітниця історичного музею Валентина Сацута підтверджує: снаряди знаходять на територіях, на яких довгий час не велися земляні роботи. Наприклад, вирішили частину лісосмуги вирубати і переорати. Або ж на приватній садибі взялися щось добудувати, починають копати під фундамент і натрапляють на небезпечну знахідку.

Але є й ті, хто шукає боєприпаси, аби здати на металобрухт. Їх намагаються розібрати, аби дістати елементи цінних металів. Такі спроби часто завершуються трагічно.

Пошуковець Анатолій Золотарьов пояснює: є запали від гранат, на яких немає “сліду часу”, тобто важко зрозуміти, що вони лежать у землі вже давно. Зовні вони схожі на олівці. Їх намагаються розібрати, аби добути латунні гільзи. Втім, при розбиранні вони запросто можуть позбавити пальців на руці.

Начальник сектору гуманітарного розмінування Андрій Моторя зауважує: в жодному разі, при виявленні боєприпасу, не можна проводити з ним якісь дії. Територія, де є боєприпас, бажано огородити якимись підручними засобами і викликати піротехніків. Категорично заборонено піднімати боєприпаси, забирати їх з собою, кидати їх у вогонь або самостійно розбирати.

Читайте також

- У лісі та на городі. Як на Львівщині знаходять та знищують боєприпаси

- На Дніпропетровщині знищили понад 2 тисячі застарілих боєприпасів

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди