Перейти до основного змісту
У Кремлі заявили, що Іран не просив Росію про жодну допомогу

У Кремлі заявили, що Іран не просив Росію про жодну допомогу

Очільник Кремля Володимир Путін
Очільник Кремля Володимир Путін відвідує церемонію відкриття Року єдності народів Росії, Москва, РФ, 5 лютого 2026 року. Getty Images/Vyacheslav PROKOFYEV/POOL/AFP

У Кремлі заявили, що на тлі загострення на Близькому Сході, Тегеран не звертався до Москви з проханням про жодну допомогу, зокрема з озброєннями.

Про це на брифінгу заявив прессекретар очільника Кремля Володимира Путіна Дмитро Пєсков, передає російське інформагентство ТАСС.

На запитання, чи планує Москва, окрім "політичної підтримки", надавати іранській владі ще якусь допомогу, наприклад, постачать озброєння, він відповів:

"У цьому випадку ніяких звернень з боку Ірану не було. Наша послідовна позиція добре всім відома. Тут немає жодних змін".

Раніше газета Financial Times з посиланням на витік російських документів та обізнані джерела повідомляла, що у грудні 2025 року Іран та РФ підписали таємний контракт про постачання Тегерану зенітних ракетних комплексів "Верба" вартістю майже 500 мільйонів євро.

У січні торік РФ та Іран підписали договір про "всеосяжне стратегічне партнерство" між обома країнами. Він охоплює всі сфери, зокрема оборону, боротьбу з тероризмом, енергетику, фінанси, транспорт, промисловість, сільське господарство, культуру, науку та технології. Документ містить 47 статей, а його текст офіційно не публікувався.

Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану

28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.

На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.

У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".

28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).

1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.

2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.

3 березня, за даними джерел видання Iran International, Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтабу Хаменеї, син загиблого аятоли Алі Хаменеї.

Топ дня
Вибір редакції
На початок