У Білому домі заявили, що іспанська влада погодилась співпрацювати з американськими військовими у діях проти Ірану, після того, як лідер США Дональд Трамп пригрозив Мадриду припиненням торгівлі. Водночас очільник МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес заперечив це твердження.
Про згоду Мадрида на співпрацю із Вашингтоном під час брифінгу 4 березня заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
"Думаю, вони (уряд Іспанії — ред.) почули вчора слова президента (Дональда Трампа — ред.). Наскільки я розумію, протягом останніх годин вони висловили згоду співпрацювати з армією США", — сказала вона.
Водночас Левітт не уточнила, у чому саме полягатиме ця співпраця між обома державами.
Тим часом міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес в ефірі радіостанції Cadena SER заперечив твердження Білого дому. За його словами, позиція іспанського уряду щодо використання США військових баз на іспанській території не змінилась.
"Я категорично заперечую будь-які зміни... Наша позиція щодо використання баз, щодо війни на Близькому Сході, щодо бомбардувань Ірану анітрохи не змінилася",— сказав голова іспанського МЗС.
Що цьому передувало
3 березня президент США Дональд Трамп розкритикував владу Іспанії, у тому числі через відмову від надання своїх військових баз для ударів по Ірану. Він заявив, що вирішив припинити торгівлю з Мадридом. У відповідь представники іспанського уряду наголосили, що країна має "необхідні ресурси, щоб стримати можливі наслідки та допомогти секторам, які можуть постраждати".
Згодом прем'єр Іспанії Педро Санчес відреагував на погрози очільника Білого дому, заявивши, що його країна "не буде васалом" іншої держави.
"Ми не будемо співучасниками чогось, що є шкідливим для світу і суперечить нашим цінностям та інтересам, лише для того, щоб уникнути репресій з боку когось", — сказав він.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня, за даними джерел видання Iran International, Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтабу Хаменеї, син загиблого аятоли Алі Хаменеї.
