Європейська комісія та Європейська служба зовнішніх справ запропонували ввести санкції проти портів у Грузії та Індонезії, які беруть участь в обробці російської нафти. У разі схвалення це стане першим випадком запровадження обмежень проти портів третіх країн.
Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на представлений країнам Євросоюзу документ.
Європейська комісія та європейська дипломатична служба підготували пропозицію додати до санкційного списку порт Кулеві в Грузії та порт Карімун в Індонезії. У разі схвалення пропозиції компаніям та громадянам ЄС заборонять проведення будь-яких операцій з цими портами. Документ представили країнам-членам 9 лютого. Для ухвалення санкцій потрібна одноголосна підтримка всіх країн блоку.
Пропозиція є частиною 20-го санкційного пакету ЄС проти Росії. 6 лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що пакет включає секторальні обмеження та перехід від цінової стелі G7 до повної заборони морських послуг для російської сирої нафти.
Пакет також передбачає нові заборони на імпорт металів: нікелевих злитків, залізної руди та концентратів, необробленої та обробленої міді, алюмінієвого брухту. Під заборону потраплять також сіль, аміак, галька, кремній та хутро.
Уперше ЄС застосує інструмент проти обходу санкцій до третьої країни — Киргизстану. Заборонять продаж металорізальних верстатів та комунікаційного обладнання, зокрема модемів і роутерів.
До санкційного списку пропонують додати два киргизькі банки — Keremet та OJSC Capital Bank of Central Asia — за надання криптовалютних послуг Росії. Також під санкції можуть потрапити банки Лаосу та Таджикистану, тоді як два китайські банки виключать зі списку.
Загалом до списку хочуть додати 30 осіб та 64 компанії. Серед них — "Башнефть", дочірня компанія "Роснефті", та вісім російських нафтопереробних заводів, зокрема два підконтрольні "Роснефті" — у Туапсе та Сизрані. "Роснефть" та "Лукойл", які вже перебувають під санкціями США, до списку не включили.
