Щонайменше у 50 мільйонів гривень обійдеться відновлення санітарного стану Басівкутського водосховища. Відповідний проєкт розробили вчені Національного університету водного господарства і користування.
Очищення озера має стати одним з головних етапів відновлення Усті, пояснив доцент кафедри екології Ігор Стадник. Він дослідив, як саме забруднюється річка і розповів, на що варто звернути увагу.
Що з'ясував науковець
Річки Тиннівська та Боярчик перебувають у поганому стані. На цьому акцентує доцент кафедри екології НУВГП Ігор Статник. Він вивчав причини забруднення Басівкутсього озера та Усті протягом декількох років. І притоки цієї річки в Рівному – одна з причин.

"Ми маємо відкриті зливові системи. І говорити про відновлення Гідропарку і про відновлення річки Устя, коли ми не вирішуємо питання приток – це втрата часу і грошей. Біля "Агроресурсу" ми спостерігали – реальна стічна вода. Ми провели дослідження і по азоту нітритному йде перевищення в 180 разів", – розповідає доцент кафедри екології НУВГП Ігор Статник.

Результати досліджень науковець повідомив членам міськвиконкому. Він перевірив Устю в чотирнадцяти локаціях протягом всієї її довжини. І зафіксував, що через відсутність очисних споруд на підприємствах і природоохоронних смуг в неї потрапляють отруйні сполуки та нітрати з полів.
Найкритичніша ситуація біля Рівного, зокрема – Басового Кута.
"Басівкутське водосховище закумульовано великою кількістю забруднювальних речовин саме в донних відкладеннях. Саме з донних відкладів починають поступати занечищувальні речовини, які призводять до цвітіння води. Синьо-зелені водорості витісняють корисні водорості", – додає Ігор Статник.
Рибалки підтверджують
Сказане науковцем підтверджують опитані Суспільним рибалки, які спостерігають за Устею та Басівкутським озером роками.

"Я пам'ятаю 50 років назад, а мені зараз 64, то вода була настільки прозора, що видно було, як зграя риби ходить. А зараз вже не те. Думаю, що потрапляють септиків багато сюди, стоків різних. І воно цвіте", – коментує рибалка Леонід Погорєльцев.

Що ж пропонує науковець
Ігор Статник пропонує розчистити від мулу та поглибити озеро. А ще укріпити береги, відновити очисні споруди та шлюзи, облаштувати систему спостереження. Він допоміг розробити перелік заходів щодо відновлення і підтримання санітарного стану водойми.
Як реагує влада
Міський голова планує обговорити усе це з доповідачем детальніше.

"Ми співпрацюємо зараз з деякими інвестиційними європейськими фондами і наші спеціалісти пишуть проєкти на ґрантові заявки, щоб у співпраці із Національним водним університетом і залученням коштів з Європи ми могли зайнятися очищенням річки. А Європа зацікавлена в екологічних проєктах і саме таких", – коментує міський голова Рівного Олександр Третяк.
З чого почали
Вже розроблено паспорт водосховища, що спростить виконання робіт, – пояснює керівниця міського відділу екології.
Також в рамках профільної програми збереження малих річок і підземних вод було розчищено водойми на Ювілейному та біля залізничного вокзалу. Будують зливові споруди на Коновальця. Але акцент – на каналізуванні міста.

"Побудовано та введено в експлуатацію 5 244 метри каналізаційних мереж, це 27 вулиць протяжністю 4631 метр погонний. Підключено 201 домоволодіння з планових 295. Чотири вулиці – це житлові багатоквартирні будинки, протяжність 237 метрів, тобто 208 квартир. П'ять вулиць – це самопливні каналізаційні колектори", – розповідає начальниця відділу екології Рівного Валентина Веремко.
Стільки мереж облаштували за попередні п'ять років дії відповідної міської програми. У лютому 2021-го її продовжили ще на п'ять років.
Що відомо
- Науковець Ігор Статник ще у 2019-му році заявляв, що Басівкутське водосховище забруднює вода з Усті. Це показали дослідження, проведені кафедрою екології НУВГП. Як повідомив він на засіданні міськвиконкому, вода в Усті на території Квасилова набагато брудніша, ніж в Басовому Куті. І озеро виконує роль відстійника.
- Протягом останніх років в річці Устя щороку влітку спостерігається масовий мор риби.
- Проєктну документацію, яка передбачає будівництво локальних очисних споруд, ліквідацію несанкціонованих стоків, розчищення та укріплення берегів, почали розробляти в 2013-му році. Займалося цим підприємство "Рівнедіпроводгосп". Кошти на розробку документації були виділені з державного бюджету. В 2016-му фінансування припинилося.