Розробляв ракети, супутники та літаки: вчений, який жив у Полтаві, Володимир Челомей

Розробляв ракети, супутники та літаки: вчений, який жив у Полтаві, Володимир Челомей

Розробляв ракети, супутники та літаки: вчений, який жив у Полтаві, Володимир Челомей Суспільне Полтава

Наукові розробки, за допомогою яких запускали ракети та супутники. А ще – озброювали Радянський Союз. Володимир Челомей – вчений та механік, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки. Своє дитинство він провів у Полтаві. До Всесвітнього дня авіації і космонавтики, який відзначають 12 квітня, Суспільне зібрало інформацію про життя вченого.

Володимир Челомей народився 17 червня 1914 року в місті Седльці Російської імперії (нині територія Польщі) у сім’ї вчителів. Його мати Євгенія Хомівна була полтавкою. Аби втекти від бойових дій під час Першої світової війни, після народження сина родина переїхала до Полтави. Оселилися на Келінському проспекті (зараз – проспект Першотравневий) у будинку, який на початку 1880 років збудувала сестра Миколи Гоголя. Відтак родина Челомеїв жила в одному будинку із нащадками Гоголя та Пушкіна – Данилевськими і Биковими. А в гостях у них часто бували письменники Антон Макаренко та Володимир Короленко.

Зліва - Володимир Челомей з матір'ю Євгенією. Зправа - Володимир Челомей в семирічній трудовій школі № 10upload.wikimedia.org

Зліва - Володимир Челомей з матір'ю Євгенією. Зправа - Володимир Челомей в семирічній трудовій школі № 10

Протягом 1922-1926 років навчався у семирічній трудовій школі (зараз – Полтавська школа № 10). Після цього родина переїхала до Києва і Володимир продовжив навчання там. Закінчивши школу, вступив до Київського автомобільного технікуму, а пізніше – на авіаційний факультет Київського політехнічного інституту. Окрім цього, займався самоосвітою: слухав лекції з математики, фізики та механіки в Київському університеті та Українській академії наук. Найбільше захоплювався механікою, зокрема теорією коливань.

Студентські наукові роботи, які писав Володимир, часто відразу ж втілювали. Наприклад, під час практики на Запорізькому моторобудівному заводі, він виконав розрахункову-дослідну роботу по крутильним коливанням авіамоторів. Це допомогло з’ясувати причини відмови авіадвигунів.

Володимир Челомейlh3.googleusercontent.com

Володимир Челомей

Київський авіаційний інститут Челомей закінчив на рік раніше, а його дипломну роботу про коливання в авіаційних двигунах оцінили як рівень кандидатської дисертації.

На початку війни, у 1941 році, Володимира призначили начальником групи реактивних двигунів Центрального інституту авіаційного моторобудування. Через рік він створив перший у Радянському Союзі пульсуючий повітряно-реактивний двигун, який встановлювали на багатьох літальних апаратах.

1945 року учений створив літак-снаряд 10Х. Випробування щодо нього проводилися три роки, але на озброєння так і не взяли через незадовільні тактико-технічні характеристики.

Літак-снаряд 10Хlh3.googleusercontent.com

Літак-снаряд 10Х

1951 року Челомей захистив докторську дисертацію, а наступного року йому присвоїли звання професора. Донька вченого Євгенія Володимирівна згадувала: «Одразу після зарахування до докторантури батька викликав Лаврентій БеріяЛаврентій Павлович Берія (1899‒1953) — радянський державний і політичний діяч. Входив у найближче оточення Сталіна. Був куратором найважливіших галузей оборонної промисловості, зокрема, розробок, які стосувались створення ядерної зброї. і запропонував стати резидентом радянської розвідки в Німеччині, оскільки в розвідці був дефіцит технічних фахівців високого класу. Навівши аргументи, що він буде корисніший вдома як вчений і конструктор, батько відмовився, що було тоді небезпечно. Берія, який не звик до заперечень, аргументи прийняв і в подальшому Володимира Миколайовича не переслідував».

Через три роки розробками Челомея зацікавилося командування військово-морського флоту СРСР. І згодом почали проєктувати крилату ракету другого покоління. Пізніше вчений розробив міжконтинентальну ракету УР-100, що стала основною ударною силою ракетних військ стратегічного призначення Радянського Союзу. Більше тисячі таких снарядів встановили в шахтні споруди на території Союзу. Причому, винахід був досить дешевий у виготовленні та експлуатації, тому, його могли легко модернізувати. Так виготовляли її модифікації: УР-100К, УР-100У, УР-100НУ тощо. Незважаючи на це, ракета мала високу точність попадання в ціль.

Міжконтинентальна ракета УР-100upload.wikimedia.org

Міжконтинентальна ракета УР-100

У часи керування конструкторським бюро під керівництвом Челомея було сконструйовано супутники «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». А у Всесвіт запустили літальні апарати серії «Зонд», «Луна», «Венера», «Марс», «Вега», а також орбітальні станції «Мир», «Салют», штучні супутники Землі серій «Політ» і «Космос», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». Крім того, Володимиру Челомею належить ідея й реалізація транспортного орбітального корабля багаторазового використання.

Зліва - орбітальна станція "Мир", зправа - штучний супутник Землі серії "Політ"upload.wikimedia.org

Зліва - орбітальна станція "Мир", зправа - штучний супутник Землі серії "Політ"

Помер Володимир Челомей 8 грудня 1984 року. Поховали ж вченого на Новодівочому кладовищі у Москві.

Пам'ять вченого вшанували, зокрема, у Полтаві. На фасаді школи, де навчався вчений, встановили меморіальну дошку, а всередині ‒ створили клас імені Володимира Челомея. А у Полтавському музеї космонавтики облаштували меморіальний зал. На його честь названо вулиці та площі у Москві та Реутові (Московська область).

Меморіальна дошку Володимиру Челомею на фасаді Полтавської школи № 10upload.wikimedia.org

Меморіальна дошку Володимиру Челомею на фасаді Полтавської школи № 10

Мала планета сонячної системи, яку зареєстровано у міжнародному каталозі під номером 8608, названо прізвищем вченого ‒ «Челомей». Крім того, медаллю імені Челомея, нагороджують вчених за видатні роботи в галузі ракетно-космічної техніки.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди