Закон про захист боржників: що зміниться в роботі колекторів

Закон про захист боржників: що зміниться в роботі колекторів

Закон про захист боржників: що зміниться в роботі колекторів ФОТО: Pixels

7 квітня президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості». Відразу після того, як закон опублікують, він вступить в силу. На яких підставах працюють колектори зараз та що зміниться із набуттям законом чинності – про це говорили у програмі «Сьогодні.Головне» з адвокатом Іваном Петрикеєм.

Як стягнення боргу визначено законодавством

«В нас чомусь в побуті існує думка, що колектори – це легальна структура, яка може здійснювати стягнення боргу з позикоотримувача, але вся ця діяльність – незаконна. До моменту вступу в силу цього закону жодних правових підстав для здійснення дзвінків та інших неправомірних дій немає. Такі дії порушують численні норми законів України. Вся колекторська діяльність є неправомірною», - каже адвокат Іван Петрикей.

Незважаючи на відсутність правового регулювання, колекторські компанії працюють. Як зазначає адвокат, це або суб’єкти, зареєстровані в належному порядку, або незареєстрована група приватних осіб. Жодні з них не мають повноважень здійснювати таку діяльність.

Як зазначив адвокат, якщо кредитор (банк або інша фінансова установа) вважає, що перед ним є боргові зобов’язання, незалежно від суми, він має у встановленому порядку звернутись до суду, отримати рішення суду, виконавчий документ і цей документ передати або в державну виконавчу службу, або приватному виконавцю. Це – єдиний легальний спосіб боргового стягнення. Далі державні або приватні виконавці здійснюють дії відповідно до закону «Про виконавче провадження».

Хто та як залучає колекторів

Якщо людина протягом довгого часу не погашає кредитні зобов’язання, не сплачує кошти та ухиляється від зобов’язань, банки укладають договір з фінансовими компаніями і продають «проблемну заборгованість».

Іван Петрикей каже, що такий продаж – легальний, якщо його викупають ліцензовані фінансові установи. Разом із боргом до фінустанови переходить увесь пакет кредитних документів, які надавав боржник: кредитний договір, договір поруки, іпотека на майно, відомості з роботи, довідки про фінансовий стан тощо.

«Далі діють фінансові компанії, які не надавали кредитні послуги, але викупили право вимоги. Це, фактично, прості фізичні особи, які «бандитськими» методами здійснюють тиск на людей», - каже Іван Петрикей. Такі фінансові компанії або мають у штаті колекторів, або залучають їх ззовні.

Як працюють колектори

Як правило, робота колекторських компаній щодо боржника включає:

  • психологічний тиск;
  • агресивну манеру спілкування з використанням нецензурної лексики;
  • дзвінки рідним, близьким, знайомим з вимогою змусити боржника погасити заборгованість або зробити це самостійно;
  • погрози забрати майно;
  • розповсюдження світлин боржника та/або його рідних у соціальних мережах.

Звідки колекторам відома особиста інформація про боржника або його рідних/друзів

Як зазначає адвокат, таку інформацію можна здобути на інтернет-ресурсах або в соціальних мережах, чим колекторські компанії і користуються. Але попереджає, така діяльність – незаконна.

«Здобуття персональної інформації про особу – порушення вимог закону «Про захист персональних даних» та статті 182 Кримінального кодексу України («Порушення недоторканності приватного життя» - ред.), яка забороняє збирання і використання приватної інформації», - каже Іван Петрикей.

Чому мені телефонують з приводу боргу людини, яку я не знаю?

Коли людина звертається за кредитом до установ, які займаються мікрозаймами, у договорі вона має вказати контактних осіб або особу, яка виступає її поручителем.

«Коли мова про невеликі займи, скажімо, п’ять тисяч гривень, фінансові компанії не надто прискіпливо ставляться до видачі таких займів. Зазначити відомості про сторонніх людей у таких договорах – формальна необхідність».

Якщо боржник недобросовісний, як поручителя він може вказати будь-який контакт, який йому спадає на думку. Але, як зазначає Іван Петрикей, той факт, що в графі людину вказали поручителем, таким її не робить, і вона не буде нести жодного обов’язку перед кредиторами боржника.

«Людина не може стати поручителем без її згоди. Будь-яка людина не може бути зобов’язана перед кимось, не вступивши в цивільно-правові відносини. Якщо людина не підписувала договір поруки, вона не може бути поручителем. Якщо ви нічого не підписували і не брали на себе зобов’язання сплачувати якісь кошти – ви нікому нічого не винні».

Як розмовляти з колекторами

«Я би радив взагалі уникати розмов, тому що манера спілкування колекторів спрямована на те, щоб «розхитати» емоційний стан. Колектори телефонують так званим «поручителям», щоб людина або вплинула на боржника, або самостійно сплатила за нього кошти, щоб від неї відчепилися», - каже Іван Петрикей.

Дзвінки, нагнітання, погрози та вимагання – апріорі незаконні дії колекторів, реагувати на них немає сенсу.

До кого звернутись, якщо турбують колектори

«Налякати» зловмисників зверненням до поліції навряд чи вийде, зазначає адвокат.

«На жаль, в наших реаліях – це не дуже ефективний захід, тому що не зовсім зрозуміло, як кваліфікувати такі дії згідно з чинним законодавством. Є ряд статей, починаючи від «хуліганства» закінчуючи «шахрайством». В кожному конкретному випадку треба дивитись, яким чином це кваліфікувати».

Якщо колектори завдають великого клопоту, адвокат радить збирати інформацію (записувати телефонні дзвінки, збирати номери телефонів, з яких дзвонять) і з цими матеріалами йти до поліції. Каже, це будуть кроки із убезпечення себе від подальших дзвінків.

«Зараз такі великі обсяги цього матеріалу, що правоохоронні органи навряд чи впораються самостійно. Але, я думаю, найближчим часом, зі вступом закону в силу, ситуація має змінитись».

Що передбачено «законом про захист боржників» і коли він почне діяти

Закон про захист боржників набуде чинності після його публікації.

«Оскільки до цього, фактично, колекторські компанії були незаконні і їх можна було ігнорувати, після прийняття закону ігнорувати їх вже не вийде. Позитивні моменти у цьому законі однозначно є – це важелі, які врегульовують діяльність колекторських компаній».

Після публікації закону, протягом місяця колекторська компанія, яка хоче здійснювати діяльність, має зареєструватися.

«Вже будуть чітко визначені компанії, які звітують про своїх працівників, не буде проблемою дізнатися, яка саме людина дзвонить, з якого приводу. На ці компанії будуть покладатися вимоги, зокрема, про повідомлення боржнику, у зв’язку з чим з нього намагаються стягнути гроші, про надання цими компаніями боржнику всіх необхідних копій документів».

Законом буде встановлено, скільки разів можна телефонувати боржнику, є правило про технічну фіксацію розмов і будь-яких взаємодій з боржником. У разі перевищення колекторськими компаніями заходів на стягнення, вже будуть інструменти протидії.

Національний банк України стане контролюючим органом таких фінансових установ. Він зобов’язаний протягом трьох місяців після оприлюднення закону сформувати реєстр установ, які будуть уповноважені займатися колекторською діяльністю.

«Одним з інструментів протидії недобросовісним колекторським компаніям буде штраф. Національний банк зможе навіть призупиняти ліцензію фінустанови».

Детальніше про це говорили у програмі «Сьогодні.Головне» на Суспільному.

Читайте також:

Чернігівська міськрада програла апеляцію у справі обмеження пільгового проїзду у години пік

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди