Українська розвідка дізналась інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу російського дрона "Герань-2" серії "Э", оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом. Відповідні дані опубліковано на порталі War&Sanctions у розділі "Засоби ураження".
Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО).
Там нагадали, що раніше повідомлялось про застосування "Герані-2" з радянською ракетою класу "повітря – повітря" Р-60. Тепер розкрито елементи нової конфігурації цього безпілотника — з ПЗРК "Верба" на борту.
У ГУР МО розповіли, що застосування цієї модифікації передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР).
"У разі виявлення повітряної цілі, оператор поетапно активує два сервоприводи: перший — запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий — після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку", — пояснили у відомстві.
При цьому, як кажуть розвідники, спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.
Важливою відмінністю цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На дослідженому фахівцями ГУР МО зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М. Таким чином, після відстрілу зенітної ракети "Герань-2" зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором.
Окрім цього, у розвідці зазначили, що набір блоків та компонентів стандартний для таких "Гераней": польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна "Комета", трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо.
Проте, у відомстві зауважують, що в інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Він був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем — автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві.
Країни походження решти електронної компонентної бази "Герані-2" — США, Китай, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія.
Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами доступний на порталі War&Sanctions.
11 січня в українській розвідці заявили, що на початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак по Україні армія РФ вперше застосувала новий ударний дрон "Герань-5". Він має суттєву конструктивну та технологічну схожість з іранським безпілотником Karrar.
