"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона Фото Тараса Бойка

У Всесвітній день боротьби із Хворобою ПаркінсонаХвороба Паркінсона — це одне з найпоширеніших захворювань у світі. Вона має прогресивний характер. У хворих фіксують тремтіння рук, фізичну сповільненість, а також загальну скутість м'язів Суспільне поспілкувалося із чоловіком, якому 8 років тому поставили діагноз — Хвороба Паркінсона. 51-річний львів'янин Тарас Бойко намагається попри хворобу вести активний спосіб життя, а також створити умови, аби й інші люди із захворюванням могли розвиватися емоційно та фізично.

Тарас Бойко дізнався про свою хворобу 8 років тому. Каже, спершу відчув скутість у руці. Згодом у чоловіка почався треморТремор – це невимушені ритмічні тремтіння чи коливання тіла, або його окремих частин..

8 років хвороби

Я займався ІТ-напрямком. Про те, що захворів і гадки не мав. Спершу була скутість в руці, я це приписав до роботи, мовляв, професійне. Я не встигав писати лекції, тоді ходив на заняття з англійської. Обстежився і отримав діагноз. Першого року я відкинув діагноз Паркінсона, через рік почався тремор. І від березня 2013 року я приймаю таблетки.

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу ПаркінсонаФото Тараса Бойка

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона

Суспільство негативно сприймає людей молодого віку, які хворіють

Коли з'явився тремор, я дуже соромився. Чи сідав на руку, чи спирався на стінку. Тому що суспільство сприймає людей із нашою недугою негативно. Було, що я йду і трушуся, і мене питає чоловік: "Що братику, погано тобі сьогодні, перебрав вчора?". І що йому було пояснювати.

Це нікуди не зникне

Почалося усвідомлення, що це нікуди не зникне. Я почав шукати різні мотиваційні речі, щоб навчитися сприймати. Я робив те, що можу, бо це основне при цій хворобі — не здаватися. Наприклад, я не можу звичайною пилкою у селі працювати, але міг працювати електричним лобзиком. Я шукав шляхи, щоб щось робити, коли не можеш.

Буває ідеш, зупинився і все

Зараз мій стан як на каруселях: вверх-вниз. Я можу нерухомо сидіти і не рухати рукою-ногою взагалі, подіє таблетка, і я можу їхати з рюкзаком на велосипеді на риболовлю. На риболовлі мене заклинює. Діє таблетка, якщо я до неї дістануся, я з велосипедом повертаюся. Я можу йти по вулиці, зробив крок правою ногою, а лівою ступити не можу. У мене є візочок, милиці, ходунки.

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу ПаркінсонаФото Тараса Бойка

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона

Вартість ліків орієнтовно 6 тисяч гривень на місяць

На даний момент я не купую ліків. Я отримую їх за рецептами від лікаря — безкоштовно. Паралельно з медикаментами, ми потребуємо реабілітації: басейн, станки. У цьому проблема. По-перше, дістатися туди, друге — там переодягнутися.

Терапія танцями

У нас є створена група у Viber. При медінституті у нас відбуваються заняття танцювальною терапією. Це добре впливає на людей нашого ґатунку. Я, наприклад, намагаюся донести до людей, що треба все пробувати, я на велосипеді катаюся, ходжу у гори, граю у футбол.

Звільнення за згодою сторін

Я розумів, що у цьому випадку не годен справлятися з усіма обов'язками, які покладені на мене. Коли почалася мова про оптимізацію, я пішов за згодою сторін. Зараз є пенсія і також я оформлений на біржу. Щоправда, там два місяці не платять.

Шукаю соціально-орієнтовану роботу

Я б ще працював, але це має бути соціально-направлена вакансія. Можливо, якісь пільги зі сторони держави надавалися, щоб роботодавець розумів, що ми можемо робити багато, але є моменти, коли ми виключаємося зовсім.

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу ПаркінсонаФото Тараса Бойка

"Навчити(ся) сприймати". Історія львів'янина, який має Хворобу Паркінсона

Допомога іншим людям із Хворобою Паркінсона

Зараз ми готуємося до Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона. Щоправда, через локдаун, ми перенесли його. Це має бути зустріч у Стрийському парку. Там мають зустрітися люди із Хворобою Паркінсона. Суспільство має нас бачити. Навіщо мені це здалося? Коли мені стане зовсім погано, рано чи пізно — це посадить мене у інвалідний візочок, мені б хотілося, щоб була така людина, яка поведе мій рух, щоб люди не були інертними.

На Львівщині є приблизно 3700 людей з Хворобою Паркінсона. Про це у коментарі Суспільному розповіла лікарка-невропатолог, керівниця центру рухових розладів у Львівській області Людмила Федоришин.

Читайте також: На Львівщині щороку фіксують від 200 до 300 випадків Хвороби Паркінсона

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди