У прифронтовій Петропавлівці, що на Луганщині, переповнене інфекційне відділення, де лікують пацієнтів з ковід. З 20 ліжок зайняті 19, щодня поступають кілька нових пацієнтів.
Саме у цій лікарні понад рік тому лікувався перший в області пацієнт з підтвердженим коронавірусом. Тепер лікарі, більшість з яких й самі перехворіли, борються з черговим спалахом хвороби.
"Такої подібної інфекції не було. Холери боялися, у нас заняття не одноразово проводилися, як лікувати, щоб не померли. Але тепер у порівнянні з цією інфекцією холера - це ніщо. З холерою б впоралися, а тут дуже важко", - розповідає завідувачка інфекційного відділення Олександра Медоренко.
З такою інфекцією Олександра Медоренко не стикалася за 55 років роботи в інфекційному відділенні. Каже – щодня їхня Петропавлівська лікарня приймає тяжких ковідних пацієнтів.
"По п'ять, по чотири людини щодня: надходило минулого тижня. З чотирьох - два важких. У реанімацію відправили трохи за цей період. Тому що захворювання супроводжується двосторонньою пневмонією, ураженням серця, цукровим діабетом", - каже завідувачка. Про наслідки ковіду знає із власного досвіду, як і більшість її колег.
"Починалася середня тяжкість, тиждень був важкий, але в реанімації не лежала. Я чотири дні тут сама себе лікувала, потім в Рубіжне перевели", - додає завідувачка.
До прифронтової Щастинської громади пацієнтів привозять із Марківського, Новопсковського та Новоайдарського районів.
У середині грудня у відділенні було до 25 пацієнтів. Новий спалах захворюваності – із середини березня.
"Ми допомагали нашим донорам - агентству ООН у справах біженців - реалізувати їхній проєкт з доставлення меблів та необхідного обладнання для відділення, де будуть перебувати люди, що перебувають на самоізоляції", - розповідає начальник гуманітарного центру «Проліска» (м. Щастя) Артем Ярошенко.
Також за гроші міжнародних донорів укріплюють та утеплюють головний корпус лікарні. Невдовзі шукатимуть гроші на власну кисневу станцію.
"Кисневої мережі у нас немає. Ми зробили зараз проєктну документацію на кисневу мережу, яка буде і в інфекційному відділенні, і в терапевтичному, і в операційному. Будемо думати, де шукати кошти", - каже заступниця генерального директора Станично-Луганського районного медичного об’єднання Алла Васильченко.
Шпиталізують хворих за направленням сімейного лікаря, або ж одразу за викликом швидкої. В області працюють 54 бригади.
"Бригада виїжджає в усі населені пункти, в тому числі й на лінії розмежування. У зоні розмежування може бути єдине обмеження, якщо будуть тривати бойові дії або обстріли – цей виклик буде відстрочений", - розповідає генеральний директор Луганського регіонального центру екстреної медичної допомоги Дмитро Кісельов.
Дмитро Кісельов нагадує – лікарі швидкої тестів на ковід не роблять, але відвозять на шпиталізацію хворих з низьким рівнем кисню у крові.
