«Усе приходить від Бога»: 123-тя річниця з народження патріарха Мстислава

«Усе приходить від Бога»: 123-тя річниця з народження патріарха Мстислава

«Усе приходить від Бога»: 123-тя річниця з народження патріарха Мстислава spzh.news

Перший православний патріарх Київський і всієї України, патріарх Української автокефальної православної церкви та активний учасник Української революції 1917–1920. Усе це – про Степана Скрипника, більш відомого як патріарх Мстислав. Він родом із Полтави, життя провів у кількох містах України та за кордоном. Більше До 123-ї річниці із Дня народження патріарха про його діяльність читайте у матеріалі Суспільного.

Життя до постригу

Святійший Мстислав, світське ім’я якого – Степан Іванович Скрипник, народився 10 квітня 1898 у релігійній полтавській родини, що походила із козаків. Православні традиції відіграли значну роль у становленні його особистості, бо серед родичів було багато духовенства. Сам Степан Скрипник згадував, що у нього було «сім дядьків священиків по материній лінії», а разом із тітками ходив до церков та монастирів Полтавщини.

«На літо нам давали, дякуючи дядьку Сильвестру, дві кімнати монастирські, там дуже гарна околиця, і туди забирали дітей на все літо. Там тітка Марина та тітка Феня ціле літо були з дітьми, пильнували нас. Щодня ходили в монастир. Вже о 6-й ранку мусили бути на ногах, йшли до церкви правити службу Божу. Я носив свічку на архієрейську службу Божу», – згадував згодом наш земляк.

Степан Скрипниу формі хорунжого (зліва);
Архієпископ Мстислав Скриник (зправа)gk-press.if.ua

Степан Скрипниу формі хорунжого (зліва); Архієпископ Мстислав Скриник (зправа)

Прикладом для наслідування вважав материного брата – Симона Петлюру.Симон Петлюра (1879–1926) – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Головний отаман військ Української Народної Республіки та голова Директорії УНР. Борець за незалежність України у ХХ столітті. Він змалку прищепляв Степанові любов до української історії, культури, літератури.

Освіту почав здобувати у приватній прогімназії, а згодом перейшов до Полтавської першої класичної чоловічої гімназії, однак її закінчити так і не зміг. 1917 – 1921 роки провів, переважно, у частинах Української армії. Із 1923 – у еміграції у Варшаві. Там закінчив Вищу школу політичних наук. Його обирали депутатом до Польського сейму, а ще захищав права українців, православ’я та рідної мови.

Утративши дружину, 1942 приймає чернечий постриг із ім’ям Мстислав. Відтоді й починається його релігійна діяльність, яку не полишав до кінця життя. Помер патріарх Мстислав 11 червня 1993 у канадському місті Ґрімсбі. Поховали його у соборі святого Андрія у Сполучених Штатах Америки.

Степан Скрипник із дочкою Маріянною. 1940 рікgk-press.if.ua

Степан Скрипник із дочкою Маріянною. 1940 рік

Релігійна діяльність

«Я вірив у те, що все приходить від Бога» – так говорив патріарх Мстислав в одному зі своїх інтерв’ю. Релігійну діяльність він почав іще до чернечого постригу. Брав участь у церковних з’їздах духовенства на Волині, був організатором масових маніфестацій 1933 у Почаївській лаврі, які поклали край московським впливам у православній церкві.

У жовтні 1942 долучився до собору єпископів у Луцьку, який через заборону німецької влади був нелегальним. Тоді був підписаний «Акт поєднання» між представниками Автокефальної та Автономної церков. Це не сподобалося німцям, тому Мстислава заарештували. Звільнили приблизно за пів року з умовою, що він не буде відправляти службу і не проповідуватиме.

Після цього Степан Скрипник виїжджає до Галичини, а згодом до Польщі. Улітку 1944 організовує евакуацію українського духовенства у Західну Європу. Разом із приблизно 700 біженцями емігрує й сам.

1944 – 1950 займається церковним життям православних українців діаспори в Німеччині, Франції та Канаді. 1950 переїжджає до США, де очолює Українську Православну Церкву спочатку як архієпископ. А 1971 був обраний першоієрархом УПЦ у США та всієї діаспори.

В’ячеслав Чорновіл зустрічає Патріарха Мстислава в аеропорту Львова 27 жовтня 1990 рокуgk-press.if.ua

В’ячеслав Чорновіл зустрічає Патріарха Мстислава в аеропорту Львова 27 жовтня 1990 року

Одним із досягнень Мстислава була побудова «Українського Єрусалима» або «Українського пантеону» в Баунд-Бруці біля Нью-Йорка. Це церковно-меморіальний комплекс, що вміщував Консисторію, духовну семінарію Святої Софії, Свято-Андріївський собор, редакцію журналу «Українське Православне Слово», школу релігії та українознавства тощо.

1990, після 49-річної розлуки, прибув до України, де став першим патріархом Української автокефальної православної церкви. Тоді йому було вже 92.

У Полтаві Мстислав відтоді побував двічі – 1991 та 1992. Відвідував родинний будинок, місце, де була церква, у якій його хрестили, та місце зруйнованого цвинтаря, де поховані його батьки.

Патріарх Мстислав у соборі Святої Софії в Києві. 18 листопада 1990 рокуgk-press.if.ua

Патріарх Мстислав у соборі Святої Софії в Києві. 18 листопада 1990 року

Вшанування пам’яті

У Полтаві на честь патріарха названа вулиця, на якій розташований його батьківський будинок. Приміщенню понад 200 років, воно в аварійному стані. 1994 у ньому заснували Меморіальний музей святого патріарха Мстислава Скрипника та встановили меморіальну дошку. Садибою опікуються благодійники – її частково ремонтують та прибирають поблизу. 2008 музей переоформили в Історичний культурно-духовний центр на основі меморіального будинку.

Будинок Патріарха Мстислава у ПолтавіСуспільне Полтава

Будинок Патріарха Мстислава у Полтаві

Крім того, меморіальні дошки у пам’ять про патріарха Мстислава є у Києві, Львові та Івано-Франківську. У столиці ім’ям нашого земляка названо вулицю.

Пам’ятна дошка Патріарху Мстиславові на фасаді собору Святої Покрови в Івано-Франківську (зліва);
Пам’ятна дошка на будинку Мстислава у Полтаві (зправа)gk-press.if.ua

Пам’ятна дошка Патріарху Мстиславові на фасаді собору Святої Покрови в Івано-Франківську (зліва); Пам’ятна дошка на будинку Мстислава у Полтаві (зправа)

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди