Мозаїчна "Голгофа" замість живопису на іконостасі Свято-Георгіївського храму у Пляшевій – питання спірне. Так вважають науковці-реставратори з Києва, які приїхали оцінити стан заповідника "Поле-Берестецької битви". Позаяк, саме розпис Івана Їжакевича є елементом пам’ятки національного значення. Вони пропонують дослідити стан цинку, на якому написана "Голгофа" і лише тоді визначатися, як її рятувати.
Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" зі Свято-Георгіївським храмом у центрі. Його зовнішній іконостас у 1915-му році розписав Іван Їжакевич. Сюжет має назву "Голгофа".
Ці фото голова благодійного Фонду реставраторів України Євген Заблоцький зробив у Пляшевій минулого тижня. Він побував там з представниками науково-дослідного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ".
Головна архітекторка інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" Лариса Цяук: – Стан плачевний. Живопис уже реставрували. Ось маю кошторис інституту, який займався цим у 1971 році. Але минуло вже 50 років.
І досі це єдина офіційна реставрація живописної "Голгофи", – зазначає Лариса Цяук.
Окрім цих документів архітекторка в архіві інституту знайшла також копію проєкту, за яким у 1914-му році будували собор. Її зробили через кальку з оригінальних креслень.
– Якщо церква була побудована в 1914-му, то проєкт робили десь в 1912-1913 роках. Ці документи я взяла з собою, щоб можна було на місці у Пляшевій порівняти авторський проєкт на цій так званій "синьці", – додає Лариса Цяук.
Півтора роки тому журналісти Суспільного відзняли "Голгофу" під час традиційних урочистостей у заповіднику "Поле Берестецької битви". Тоді на обласному рівні обговорювали план реставрації "Голгофи". Нині гендиректор заповідника "Поле Берестецької битви" Леонід Галабуз інформує:
– Ми розробили у 2018-му році, навіть на початку 19-го, робочий проєкт зі збереження пам’ятки національного значення, в тому числі картини Їжакевича "Голгофа", "УКРЗАХІДПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ", місто Львів. За даним проєктом передбачається перенесення картини із церкви в приміщення, реставрація її і перевезення до Дубенського замку. Вартість робіт в цінах 2018-го року становила приблизно 3 мільйони гривень.
Цей проєкт ще не пройшов експертизу і перебуває на узгодженні в Міністерстві культури, – зазначає Лариса Цяук. І додає, що замість живопису на фасаді планують викласти мозаїку за сюжетом Їжакевича. Мозаїчну "Голгофу" передбачав і знайдений в архіві проєкт. Але нині таку заміну архітекторка вважає спірною. Додає:
– Одна справа – задум, а інша – втілена робота, яка є частиною пам’ятки і перебуває під охороною. І якщо цинк сам хороший, по ньому можна працювати, законсервувати те, що є, і реставрувати те, що зникло, то вважаю, що церква достойна того, щоб тут був оригінальний живопис.
Цьогоріч живописній "Голгофі" на оцинкованій блясі виповнюється 105 років, а в наступному – 370-та річниця Битви під Берестечком. Це найбільший бій часів Хмельниччини. Його баталії відтворили на макеті в обласному краєзнавчому музеї.
Голова благодійної організації "Фонд реставраторів України" Євгеній Заблоцький: – Завжди якийсь серйозний комплекс згадують за місяць до якоїсь важливої події, бо туди приїде президент чи багато людей, і давайте щось робити. А реставрація того не любить.
За підсумками поїздки у Пляшеву представники "УКРНДІПРПОЕКТРЕСТАВРАЦІЇ" підготують свої пропозиції щодо робіт у заповіднику "Поле Берестецької битви" та порахують скільки це нині буде коштувати.
Директор інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" Василь Тимкович: – Це може бути декілька мільйонів, якщо роботи будуть складні. І тому, якщо вдасться визначити, що цинк проживе максимум 10-15 років, то робити такі вартісні роботи трохи недоцільно. Тому може йти мова, щоб оригінал зберігався законсервований окремо і експонувався як елемент пам’ятки. А вже на місці повернутися до першої задумки автора проєкту.
Гендиректор заповідника "Поле Берестецької битви" Леонід Галабуз: – Ми домовилися, що після того, як вони опрацюють робочий наш проєкт, будемо виносити питання конкретно вже на Міністерство культури, молоді та спорту з метою його просування, реставрації самої картини.
– За державні кошти? (запитує журналістка)
– Звичайно. Так як це пам’ятка національного значення.
Євгеній Заблоцький на реставрацію планує залучити не тільки державні кошти. Додає:
– Це все зібрати і подавати чи на грант, чи розбити на окремі проєкти, чи бюджетні кошти, чи через благодійний фонд.
Авторка: Валентина Гордич
