Міноборони Литви оновило Стратегію національної безпеки на 2026 рік, відзначивши значне погіршення ситуації в Європі. Документ, зокрема, передбачає щорічне виділення щонайменше 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, продовження навчання українських військових та всебічну підтримку Києва.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
"Міністерство національної оборони Литви представило проєкт оновленої Стратегії національної безпеки на 2026 рік, зафіксувавши різке погіршення безпекового середовища в Європі. Документ визначає Росію як екзистенційну загрозу для Литви та всієї трансатлантичної спільноти й містить сценарій, за яким Москва може бути готовою до широкомасштабних бойових дій проти НАТО до 2030 року", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що стратегія визначає три головні напрями: збройну оборону країни, підтримку оборони та загальної стійкості держави, а також формування міжнародної безпеки в інтересах Литви. Вільнюс підтверджує готовність фінансувати оборону на рівні щонайменше 5-6% ВВП до 2030 року, що значно перевищує базові вимоги НАТО.
Крім того, пріоритетами стратегії є розвиток Збройних сил Литви й посилення національної стійкості. Йдеться про нарощування розвідувальних і контррозвідувальних спроможностей, протидію гібридним загрозам, удосконалення експортного контролю та регулювання товарів подвійного використання, диверсифікацію зовнішньої торгівлі і підвищення енергетичної безпеки.
"Окремо наголошується на необхідності формування міжнародної системи безпеки, заснованої на нормах міжнародного права та ефективних механізмах колективної й європейської оборони", — йдеться у повідомленні.
За даними Міноборони Литви, ключовими зовнішніми загрозами є Росія, Білорусь, Китай та інші держави, які сприяють "довгостроковій спроможності Росії протистояти Заходу, зокрема через постачання технологій і товарів подвійного призначення".
Литва прямо пов’язує власну безпеку з результатами російсько-української війни, підкреслюючи, що "європейська безпека неможлива без незалежної, суверенної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір".
У зв’язку з цим стратегія передбачає щорічне виділення щонайменше 0,25% ВВП на підтримку України у сфері безпеки та оборони, продовження навчання українських військових і всебічну допомогу Києву.
"Формалізація цієї підтримки як довгострокового елемента національної безпеки створює для України прогнозований рівень допомоги. Водночас акцент на регіональних форматах — Нордично-Балтійській вісімці та Північній групі – свідчить про наміри Вільнюса посилювати безпеку через "малі коаліції" як доповнення до НАТО", — йдеться у повідомленні.
