Народний депутат, член оборонного комітету Верховної Ради України Федір Веніславський наголосив, що в Конституції нема прямої заборони на президентські вибори під час воєнного стану, але найголовніше — безпека для всіх учасників процесу. Однак великим викликом може стати голосування українців, що з війною виїхали за кордон.
Про це Веніславський сказав в інтерв'ю NV.
Він спеціаліст із конституційного права, а в минулому був представником президента у ВРУ та Конституційному Суді. Оскільки зараз Веніславський займається обороною, то не ввійшов до парламентської робочої групи з питань проведення виборів і референдуму.
Але каже, в Раді вдасться досягти консенсусу серед усіх політсил, якщо буде потреба провести вибори — "якщо це буде умовою укладення мирного договору чи найближчим часом після укладання мирного договору".
Він також зауважив, що в українській Конституції є заборона проводити парламентські вибори в умовах воєнного стану. А заборони проводити вибори президента — нема. Така є в Законі Про правовий режим воєнного стану, який можна змінити, як будь-який інший закон (міняти Конституцію під час воєнного стану не можна — ред.).
"Головне — те, про що ми з вами неодноразово говорили, і вчора на робочій групі, наскільки я розумію, також ці питання порушувалися — це безпека учасників виборчого процесу. Неможливо провести вибори, коли літатимуть ракети, шахеди, обстріли будуть відбуватись", — каже нардеп.
Безпеку потрібно буде забезпечити всім учасникам виборчого процесу: виборцям, кандидатам, їхнім штабам, політсилам, медіа.
Веніславський, однак, наголосив на проблемі участі у виборах громадян, які перебувають за межами України. За законами України голосування має проходити в диппредставництвах: консульствах, посольствах. Але зараз за кордоном декілька мільйонів українців.
"Забезпечити всім можливість прийти до посольств або консульств і проголосувати стовідсотково нереально. Для такої кількості жодне посольство і консульство не забезпечить можливості реалізувати своє виборче право", — каже фахівець.
Як один із варіантів виходу з цієї ситуації Веніславський називає можливість проголосувати українцям і також за межами дипломатичних представництв. Тут же може виникнути інша проблема — якщо законодавства інших країн забороняють реалізувати право голосу іноземцям поза їхніми посольствами чи консульствами. Тоді з іншими державами слід буде обговорювати це питання.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.
За його словами, російське керівництво вже поставило перед собою завдання зробити все, аби українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також у самій Росії, брали участь у майбутніх виборах президента України. Кремлю це потрібно, аби поставити під сумнів результати голосування.
Парламентська робоча група з питань проведення виборів і референдуму
18 грудня у коментарі Суспільному перший віцеспікер Верховної Ради та новообраний керівник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що, імовірно, очолить парламентську робочу групу з питань референдуму та виборів, створення якої ініціює голова фракції "слуг" Давид Арахамія.
Він також розповідав, що у цій майбутній робочій групі його заступницями будуть віцеспікерка Ради Олена Кондратюк, яка в президії парламенту представляє опозицію — партію "Батьківщина", та очільниця парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
22 грудня Арахамія заявив, що у Раді формується робоча група щодо "швидкого" опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
26 грудня відбулось перше засідання групи, під час якого очільник ЦВК Олег Діденко заявляв, що для потенційного проведення президентських виборів першочергово потрібно оцінити всі безпекові ризики. Також є низка інших важливих аспектів: голосування військовослужбовців та українців за кордоном, дотримання стандартів виборчого процесу та визнання результатів легітимними.
Своєю чергою Арахамія запропонував членам групи обдумати можливість гібридного голосування – онлайн і офлайн — на виборах в Україні під час війни.
Що відомо про вимогу провести вибори в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтервʼю Politico 9 грудня висловив сумнів щодо демократичного статусу України через відсутність виборчих процесів під час війни та заявив, що, попри воєнний стан, у державі мають відбутись вибори.
В Євросоюзі прокоментували заяву Трампа, зазначивши, що Зеленський є легітимним президентом України та зауважили, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять обставини.
Своєю чергою, голова держави заявив: аби в Україні відбулися президентські вибори, спершу потрібно розв'язати питання безпеки. Для цього він прямо звернувся до США та європейських партнерів Києва, запевнивши, що тоді у наступні 60-90 днів держава буде готова до голосування.
На початку цього року, 2 січня, Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що, у разі закінчення "гарячої фази війни", парламент скасує воєнний стан в країні та призначить дату виборів.
Також він казав, що вибори без участі військових, українців з тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон, не будуть справедливими.
11 грудня заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
