Для збереження історичного "обличчя" міста: у Черкасах побільшало пам'яток архітектури

Для збереження історичного "обличчя" міста: у Черкасах побільшало пам'яток архітектури

Для збереження історичного "обличчя" міста: у Черкасах побільшало пам'яток архітектури Суспільне Черкаси - Катерина Криниця

"Житловий будинок пристава Табачнікова (Особняк Вацлава Кринського)" у Черкасах внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

На його місці нещодавно планували звести багатоповерхівку, однак активістам вдалось тимчасово відстояти будівлю. Об'єкт культурної спадщини розташований за адресою Байди Вишневецького, 2.

За словами очільниці Управління культури та охорони культурної спадщини Людмили Фіть, це приміщення нині набуло правового статусу пам’ятки культурної спадщини та перебуває під охороною держави.

У Черкасах побільшало пам'яток архітектуриСуспільне Черкаси - Катерина Криниця

Людмила Фіть розповіла, що будівля за адресою вул. Байди Вишневецького, 2 була "щойно виявленим об’єктом культурної спадщини" за видом архітектури. ЇЇ включили до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини наказомНаказ від 23.11.2010 № 10-03-21, на підставі переліку, складеного Міністерством України у справах будівництва і архітектури (МУБА) "Відомості до складання державного реєстру національного культурного надбання. Черкаська область" Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

Після видання наказу Наказ № 288 від 26.03.2021 Міністерства культури та інформаційної політики України будівля за вказаною адресою набула статусу пам’ятки архітектури.

У Черкасах побільшало пам'яток архітектуриСуспільне Черкаси

Як змінить цей статус призначення будівлі, що тепер там буде?

За словами Людмили Фіть, повноваження Управління культури та охорони культурної спадщини облдержадміністрації не поширюються на зміну права власності наданого в оренду чи приватну власність пам’яток. Тож про зміну орендаря чи власника приміщення поки не йдется.

До повноважень Управління належить контроль за дотриманням пам’яткоохоронного законодавства та збереженням пам’яток. У разі виявлення порушень Управління звертається до правоохоронних органів для вжиття заходів правочинного характеру.

Приміщення є власністю ПП "Надія" і питання щодо того як його використати є їхнім правом, але лише з дотриманням пам’яткоохоронного законодавства.

ПП "Надія" має укласти охоронний договір на пам’ятку, де будуть зазначені критерії використання приміщення та період його реставрації, а також виготовити паспорт на неї. Від Управління до ПП "Надія" відповідно пам’яткоохоронного законодавства надіслано примірник облікової документації на пам’ятку, наказ Міністерства культури та інформаційної політики України та лист з неодноразовою вимогою укласти охоронний договір.

Як держава буде захищати будівлю? Чи планується реставрація?

У разі не укладення ПП "Надія" охоронного договору на пам’ятку, власником якої воно є, або руйнування у подальшому приміщення пам’ятки Управління буде у межах повноважень відповідно до пам’яткоохоронного законодавства звертатись до правоохоронних органів.

У Черкасах побільшало пам'яток архітектуриФото Миколи Васильєва

Як розповів Суспільному завідувач відділу історії краю Черкаського обласного краєзнавчого музею Сергій Ганницький, у Черкасах немає ні замку, ні якоїсь будівлі старішої за 15-16 століття, тому подібні будинки, які розташовуються в центральній частині міста, забудови кінця 19 початку 20 століття — це те, що ми маємо оберігати.

"Ці будівлі привабливі не лише як туристичні об'єкти, а і як об'єкти дослідження. Тому, хоч вони є фоновою забудовою, але тим не менше подібні об'єкти створюють якусь атмосферу міста — коли ти проходиш повз, елементи декорування чіпляють око",— зауважив краєзнавець.

"Житловий будинок пристава Табачнікова", за словами Ганницького, відрізняється тим, що має і свого архітектора, і свого власника, що рідко трапляється серед архітектури Черкас. Власник — Вацлав Кринський, як юрист у цьому будинку приймав громадян.

Сусідні будинки також мають власників, то ж це демонструє, яким місто було на межі двох століть — на вулиці жили юристи, лікарі, підприємці, люди різного віросповідання. Завдяки ним створювалось саме місто, ми знаємо завдяки кому воно функціонувало — кожен робив певний вклад в його розвиток.

Тож, за словами краєзнавця, збереження подібних старих будинків для Черкас — це збереження історичного "обличчя" міста.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди