"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботу

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботу

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботу Фото: ДСНС України в Кіровоградській області

4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у протимінній діяльності. Цю дату 2005 року офіційно проголосила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй. В Україні досі трапляються міни часів Другої світової війни. Виявляють їх люди, зазвичай, під час земляних робіт. Ідентифікують і знешкоджують – піротехніки, розповів сапер групи піротехнічних робіт управління Служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області Ігор Корнійчук.

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботуФото: ДСНС України в Кіровоградській області

Про розмінування Донбасу

Ігор Корнійчук шостий рік працює з вибухонебезпечними предметами. Він входить до складу групи піротехнічних робіт управління Служби з надзвичайних ситуацій. Саме рятувальники знешкоджують старі боєприпаси – ті, які лежать у землі ще з часів Другої світової війни. Також виїжджають на розміновування Донбасу. За словами Ігоря Корнійчука, їхня робота відрізняється від того, чим займаються військові сапери. Піротехніки Служби з надзвичайних ситуацій мають право лише “обеззброювати” снаряди. Представники Збройних сил можуть їх встановлювати – для захисту території від ворога. Ігор Корнійчук теж виїжджав у Донецьку і Луганську області. Офіційно мета звучить так – “гуманітарне розмінування на сході країни”. Практично ж там перевіряють поля, аби їх могли обробляти фермери. “Я разів шість був на Донбасі. На жаль, знаходимо багато вибухонебезпечних предметів. Якщо порівняти цю роботу зі знешкодженням боєприпасів часів Другої світової війни, то я не можу сказати, що щось важче. Я не розмежовую ці заняття і сконцентрований в обох випадках – працюючи і зі старими, і з сучасними боєприпасами”.

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботуФото: ДСНС України в Кіровоградській області

Нагадування про Другу світову війну

Боєприпаси часів Другої світової війни виявляють по всій території Кіровоградської області. Ігор Корнійчук каже: не було жодного району, куди б не виїжджали сапери. Кількість своїх виїздів не рахує: каже, збився з ліку. Зазвичай, люди натрапляють на снаряди під час земляних робіт – у полі або серед населеного пункту. Знаходили стару зброю і в Кропивницькому. Торік на Набережній чоловік побачив протитанкову міну. Ржавий предмет, схожий на маленьке колесо або велику бляшанку, лежав частково в воді. Спрогнозувати, скільки снарядів перебуває в області і де буде знайдено наступний, неможливо. Бої тривали по всій території Кіровоградщини. Насторожити має будь-яка ржава річ, яка виявляється в землі, розповідає Ігор Корнійчук. Обриси боєприпасів загалом упізнавані. За словами піротехніка, осколкова граната схожа на лимон, мінометна міна нагадує грушу з оперенням. Артилерійській снаряд циліндричний і з загостреним кінцем. Але вибухонебезпечний предмет може бути і квадратним. Під звичайну металеву скриньку здатна “замаскуватися” колекція набоїв для гвинтівок. Окрім того, деякі боєприпаси переносилися свого часу в валізах і там могли й залишитися. За словами Ігоря Корнійчука, траплялися в надзвичайників і виклики, коли предмет виявлявся безпечним. Це були частини якихось господарських інструментів. “Але добре, коли люди не намагаються самі щось з’ясувати і викликають фахівців. Краще не втрачати пильність”.

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботуФото: ДСНС України в Кіровоградській області

Головне правило – не чіпати

Люди на боєприпаси реагують по-різному – від “я таке бачив” до усвідомлення того, що може статися лихо, розповідає піротехнік. “Деякі хочуть зробити фотографії. Звичайно, цього ніхто не дозволяє. Ми взагалі під час вилучення предметів з землі евакуюємо людей на безпечну відстань”. Дехто ще до приїзду саперів намагається снаряди назад присипати землею. Цього категорично не можна робити, каже Ігор Корнійчук. Це лише потім ускладнює роботу піротехнікам. Заборонено також снаряди брати до рук, переміщувати, поливати водою чи впливати вогнем. Краще позначити місце знахідки палкою або пластиковою пляшкою і негайно викликати рятувальників. За словами Ігоря Корнійчука, свого часу снаряди не спрацювали через заводський брак або неправильне використання. Але вибухові речовини з них нікуди не ділася. “Через те, що пройшло багато часу, боєприпаси стають непередбачуваними. Відбуваються хімічні реакції. Запобіжні елементи ржавіють, ламаються, і все від найменшого дотику може спрацювати”.

"Коли втрачаєш страх, треба змінювати роботу", – кропивницький піротехнік розповів про свою роботуФото: ДСНС України в Кіровоградській області

Про страх і відповідальність

Робота піротехніка вимагає великої зосередженості. За словами Ігоря Корнійчука, сапери працюють акуратно і неквапливо. Спочатку небезпечну знахідку треба оглянути, потім вилучити з землі і перенести до спеціального автомобіля. Далі снаряд везуть на майданчик, де відбувається знешкодження. Цю всю роботу не зможе виконати нетерпляча і неуважна людина. Окрім того, сапер повинен бути фізично розвиненим, каже Ігор Корнійчук. “Снаряд великого калібру важкий. Ти повинен бути впевненим, що зможеш разом з колегою донести його до автомобіля”. Також піротехнік не має втрачати почуття страху. “Під час занять викладач сказав нам: “Коли ви втрачаєте страх при вашій роботі, вам треба її міняти”. Я відповідаю не лише за своє життя, а й за життя своїх колег. Страх у піротехніка має бути завжди. Він обмежує дії і не дає щось зробити не так”.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди