Перейти до основного змісту
Навроцький: Візит Зеленського до Польщі є гарною новиною для Варшави та Києва і поганою для Москви

Навроцький: Візит Зеленського до Польщі є гарною новиною для Варшави та Києва і поганою для Москви

Важливо

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що візит українського лідера Володимира Зеленського до країни є "доброю новиною" для Варшави та Києва, а також "поганим сигналом" для Москви.

Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві 19 грудня.

"Візит президента Володимира Зеленського до Польщі є доброю новиною для Польщі, для Варшави, для Києва та всього нашого регіону, а поганою новиною для Москви та Російської Федерації. Це доказ того, що у нашій стратегічній співпраці, у питаннях безпеки, Польща, Україна, країни регіону, демократичні держави стоять разом. І в цьому немає жодних сумнівів", — сказав Навроцький.

За його словами, під час розмови з Зеленським лідери дійшли висновку, що загроза з боку РФ існувала ще задовго до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Зокрема, Навроцький нагадав про попередні конфлікти в Чечні та Грузії, а також про застереження колишнього президента Польщі Леха Качинського щодо "небезпеки для регіону", до яких, за його словами, в частині держав Західної Європи тоді не дослухалися.

"Росія своїми діями руйнує міжнародний порядок, тобто принципи міжнародного права, що призводить до дестабілізації політичних систем. Окрім військових дій, ми щодня спостерігаємо гібридні атаки — порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру з допомогою агентів РФ. Ми відчуваємо це в Польщі і по всій Європі", — додав польський лідер.

Крім того, він наголосив, що Польща підтримує санкції проти Росії на всіх дипломатичних платформах, удари по її тіньовому флоту, а також передачу заморожених російських активів.

"Ми підтримуємо на всіх дипломатичних форумах санкції щодо Росії, підтримуємо удари по тіньовому флоту, про що говориться як в Польщі, так і в міжнародних форматах разом з балтійськими і скандинавськими країнами. Ми підтримуємо передачу заморожених російських активів на всіх можливих дипломатичних рівнях. Ми також підтримуємо всебічний дипломатичний тиск на Росію", — додав Навроцький.

Нагадаємо, увечері 18 грудня Зеленський прибув з офіційним візитом до Польщі. 19 грудня близько 11:00 він прибув до президентського палацу у Варшаві для першої офіційної зустрічі із головою польської держави Каролем Навроцьким.

Лідери представили один одному склади делегацій та вирушили до палацу, де розпочалися їх двосторонні переговори. За інформацією кореспондентки Суспільного, зустріч тривала на півгодини довше, ніж було заплановано.

В інтервʼю виданню Wirtualna Polska президент Польщі сказав, що хоче перезавантажити відносини з Україною, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера і не сприймала допомогу як належне.

Окрім того, на сьогодні також заплановані зустрічі Зеленського з премʼєр-міністром Дональдом Туском, та головами обох палат польського парламенту.

Кароль Навроцький офіційно обійняв посаду президента Польщі 6 серпня, після перемоги на виборах у червні. Перший офіційний телефонний дзвінок між Зеленським та Навроцьким відбувся 31 липня.

Влітку президент України сказав, що запросить новообраного главу Польщі у Київ, однак зустрічі так і не відбулося.

Згодом під час розмови з журналістами RMF FM Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що "у президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу".

Попри дипломатичну традицію, коли новообраний президент відвідує своїх партнерів за кордоном (Навроцький вже здійснив візити до США і низки Європейських держав, таких як Німеччина чи Франція), перша офіційна зустріч із Володимиром Зеленським відбудеться на території Польщі.

Перезавантаження відносин

За декілька днів до зустрічі, в інтервʼю виданню Wirtualna Polska президент Навроцький зазначив, що хоче перезавантажити відносини з Україною, і щоб Київ перестав сприймати допомогу Варшави як належне.

"Ми втратили елемент партнерства у відносинах між Польщею та Україною, і я говорю про це відкрито. Як президент я не можу, не хочу і не буду погоджуватися на те, щоб Польщу ставили в роль виключно "передпокою" чи "коридору" у питаннях, які є для нас стратегічно важливими", — сказав Навроцький.

Також польський президент хотів би, щоб голос Польщі був більш помітним під час мирних переговорів щодо російсько-української війни. Як пише Politico, Варшава була різко невдоволена, що її не запросили на зустріч Європейських лідерів у Лондоні 8 грудня, а також 23 листопада на мирний саміт у Варшаві.

"Конфлікт триває майже чотири роки, і мені здається, що ми — поляки — часто не відчуваємо себе партнерами в цих відносинах", — підкреслив в інтерв’ю Навроцький.

Історична справедливість

Ще один "камінь спотикання" — встановлення історичної справедливості. Навроцький як історик і колишній голова Інституту національної пам'яті Польщі неодноразово наголошував на важливості вирішити питання щодо Волинської трагедії. Він навіть припинив підготовку до зустрічі з Олександром Усиком, оскільки, як пише польське видання Interia, український боксер підтримав відновлення Музею Романа Шухевича у Львові. Усик не лише пожертвував 100 тисяч гривень та передав свої рукавички для благодійного аукціону, а й записав відеозвернення із закликом долучитися до збору коштів.

Навроцький же закликає заборонити символіку Організації українських націоналістів (ОУН) та заснованої нею Української повстанської армії (УПА) так само, як і нацистську символіку.

Волинську трагедію, серію кривавих розправ та акцій відплати між українцями та поляками, яка прокотилася Волинню та прилеглими землями на Заході України у 1942-1943 роках у Польщі називають "Волинською різаниною". Кульмінацією вважають 11 липня 1943 року, коли під напад українських націоналістів, як вказує польська сторона, потрапило 99 польських сіл. Під час нападів, за даними інституту національної памʼяті Польщі, загинуло близько 100 тисяч поляків. Українські ж історики говорять про дещо меншу цифру — 60 тисяч, і наголошують на обопільній відповідальності, адже під час Волинської трагедії, за підрахунками дослідників Українського католицького університету, могли загинути близько 10 тисяч українців. Український історик Павло Гай-Нижник зазначає, що "це конфлікт, провокований німецькою владою та російсько-радянським підпіллям до того, щоб зіштовхнути два народи під приводом попередніх протиріч".

Та попри розбіжності Кароль Навроцький запевнив, що "Польща повинна підтримувати Україну" і буде надалі це робити. А все, що наразі потрібно — це "навчитися діяти як партнери, а не як "молодші партнери".

Топ дня
Вибір редакції
На початок