7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії pinterest

26 січня 2020 року через авіакатастрофу світ втратив одного з найвидатніших баскетболістів сучасності – Кобі Браянта. Історія спорту й через багато десятків років пам’ятає трагедії, в яких небо забирало перспективних спортсменів і цілі команди. Ким вони були та яким спортивним досягненням завадили авіакатастрофи?

Торіно, 4 травня 1949 року

У 40-х роках минулого століття туринський Торіно був грізним грандом італійського футболу. В сезоні 48-49 команда, яку тоді називали Grandе Torino (Великий Торіно), вже мала статус чотириразових чемпіонів Італії. За кілька турів до завершення сезону туринці впевнено очолювали турнірну таблицю і мали намір збільшити кількість титулів.

4 травня команда поверталася з товариського поєдинку з португальською Бенфікою рейсом Ліссабон-Барселона-Турин. Уже на території Італії несприятливі погодні умови змусили пілота літака з футболістами на борту піти на зниження. За декілька хвилин неподалік від Турина через погану видимість лайнер зіткнувся з горою Суперга. 31 осіб, серед яких – 18 гравців Торіно, журналісти й офіційні особи клубу, – загинули.

Манчестер Юнайтед, 6 лютого 1958 року

Наприкінці 50-х років у футбольній Англії спалахнули нові зірки. Це був Манчестер Юнайтед Метта Басбі, або, як їх ще називали – “малята Басбі”. Два сезони поспіль (1955-56, 1956-57) манкуніанці, чий середній вік становив 22 роки, сенсаційно вигравали АПЛ й лишали позаду досвідчених суперників. Підопічні Басбі на цьому не спинялись і впевнено крокували до фіналу Кубка європейських чемпіонів.

6 лютого 1958 року Манчестер Юнайтед разом із тренерами та журналістами поверталися з сербського Белграда, де зіграли внічию з місцевою Црвеною Звездою й за сумою двох матчів вийшли до півфіналу.

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мріїSportsMole

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії

Рейс передбачав зупинку в Мюнхені, де вирував снігопад. Дві спроби злетіти для пілота завершилися невдало, а під час третьої літак з 44-ма пасажирами на борту потрапив у снігову кучугуру й, протаранивши огорожу злітної смуги, врізався в житловий будинок. 20 пасажирів, серед яких було 7 гравців Манчестер Юнайтед, загинули на місці. Іще один футболіст, 21-річний Дункан Едвардс, пішов з життя в лікарні, за 15 днів.

Збірна США з фігурного катання, 15 лютого 1961 року

22 лютого 1961 року в Празі мав стартувати чемпіонат світу з фігурного катання. Захищати честь держави на змаганнях зібрався потужний склад фігуристів – переможців і призерів чемпіонатів США. 15 лютого команда вирушила на змагання рейсом Нью-Йорк–Брюссель. Неподалік від аеропорту Брюсселя літак під час виконання посадки зазнав аварії, яка забрала життя 72 людей на борту й однієї – на землі. Політ став останнім для 18 спортсменів збірної та 17 супровідних осіб, серед яких були, зокрема, дев’ятиразова чемпіонка США Марібель Вінсон-Овен (на момент трагедії працювала тренеркою) та її донька Лоуренс, яка за місяць до катастрофи стала чемпіонкою Америки. Офіційною версією катастрофи вважається поломка механізму регулювання хвостового стабілізатора. Через трагічні події чемпіонат світу в Чехословаччині скасували.

Пахтакор, 11 серпня 1979 року

У 1979 році молода та перспективна команда Пахтакор з Ташкента мала всі шанси вперше за своє 20-річне існування потрапити до трійки найкращих у чемпіонаті СРСР, де панувала шалена конкуренція.

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мріїpahtakor.uz

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії

Утім, чемпіонським амбіціям не судилося здійснитися. 11 серпня 1979 команда летіла на матч чемпіонату проти мінського Динамо рейсом Ташкент-Гур’єв (нині Атирау)-Донецьк-Мінськ. На висоті 8400 метрів в небі над колишнім Дніпродзержинськом (нині – Кам’янське Дніпропетровської області) Ту-134 зіткнувся зі своїм “побратимом” тієї ж моделі, який прямував з Воронежа до Кишинева. На борту обох літаків перебувало 178 осіб, усі загинули. Упродовж тижня радянська преса мовчала про трагедію, але приховати смерть 17-ти гравців клубу, який того сезону був у центрі уваги вболівальників, було б важко.

Офіційною причиною катастрофи називають людський фактор – помилку розрахунків диспетчера і його непорозуміння з пілотом мінського лайнера. Серед неофіційних – влучання ракети та навіть Леонід Брежнєв, заради якого нібито звільнили повітряний коридор понад 10 000 м й не пустили туди жоден з Ту-134.

Дивом вижив український тренер Пахтакора Олег Базилевич, який через сімейні обставини був змушений летіти до Мінська пізніше.

ХК Локомотив, 7 вересня 2011 року

У сезоні 2010-2011 хокейний клуб Локомотив, триразовий чемпіон Континентальної хокейної ліги, був фаворитом першості й ставив перед собою найвищі цілі. Утім, “залізничникам” не вдалося здобути Кубок Гагаріна, й команда посіла третю сходинку. Реалізувати чемпіонські амбіції належало в сезоні 11/12, який стартував 7 вересня матчем у Мінську проти місцевого Динамо. Здійснитися цим планам не судилося: літак не зумів набрати необхідну висоту й зіткнувся з радіомаяком, внаслідок чого впав біля аеропорту Туношна Ярославської області. На облавку лайнера перебувало 45 осіб, з яких 26 – гравці основного складу Локомотива. В авіакатастрофі вижило лише двоє людей — хокеїст Олександр Галімов та бортінженер Олександр Сізов. За 5 днів після події Олександр Галімов помер у лікарні. Серед загиблих гравців було й троє українців.

Шапекоенсе, 28 листопада 2016 року

2016 рік міг розпочатися для бразильського Шапекоенсе найбільшим тріумфом за понад 40-річну історію клубу. Команда, лишивши позаду міцних суперників з Аргентини – Індепендьєнте та Сан-Лоренсо, пробилася до фіналу Кубка Південної Америки.

Матчу проти Атлетико Насьйонал у місті Шапеко чекали як свята, утім “Шапе” до фіналу так і не долетіли. На території Колумбії з лайнера надійшло повідомлення про несправність електрообладнання, й за 30 км до місця призначення він зазнав катастрофи біля міста Ла-Уньйон.

Причиною події, за офіційною версією, став брак палива та відмова систем живлення. Серед 81 людини на борту вижило лише п’ятеро. Шапекоенсе втратив майже весь основний склад команди – з 22 гравців живими лишилися троє, четвертий (голкіпер Маркос Данило) пішов з життя у лікарні. На смертельний рейс з різних причин не потрапили ще 9 футболістів колективу.

Після трагедії омріяний Кубок таки поїхав до Бразилії – Південноамериканська конфедерація футболу за згоди інших фіналістів Атлетико посмертно присудила трофей Шапекоенсе.

Еміліано Сала, 21 січня 2019 року

Для аргентинця Еміліано Сали футбол з дитинства був головною пристрастю, і в 15 років він пообіцяв матері стати визначним футболістом. Можливо, талант нападника міг би відкрити світу Кардіфф-Сіті, який у сезоні 2018/19 виступав у найвищому дивізіоні Англії. 28-річний форвард французького Нанта 19 січня 2019 оформив угоду з валійським клубом, для якого трансфер у 15 мільйонів фунтів стерлінгів став найдорожчим за весь час існування.

Попрощавшись з ексодноклубниками, Сала приватним рейсом вирушив до Уельса. Майже за годину після вильоту з аеропорту, над Ла-Маншем, літак зник з радарів. Як стало відомо пізніше, перед цим футболіст надіслав до загального чату WhatsApp моторошні голосові повідомлення: “Я в літаку, який, схоже, ось-ось розвалиться. Лечу до Кардіффа. Завтра вже тренуватимуся з новою командою”, "Як ви, брати і сестри, все добре? Якщо за півтори години не буде новин від мене, то я не знаю, чи потрібно буде відправляти когось, аби знайти мене. Тату, мені дуже страшно...".

Пошукова операція, яка почалася негайно, не давала результатів, і поліція оголосила про її припинення. Тим часом фанати вимагали продовження пошуків, несли до стадіонів своїх міст квіти і сподівалися на диво.

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мріїpinterest

7 моторошних авіакатастроф, які зруйнували спортивні мрії

Тіло зниклого Сали знайшли серед уламків літака аж 2 лютого, пілота ж так і не виявили. Причини катастрофи досі з’ясовуються.

Батько футболіста Орасіо Сала не зміг пережити смерть сина й за три місяці помер від серцевого нападу.

Категорії