Світові ціни на нафту знизилися через очікування прогресу в мирних переговорах між Росією та Україною, а також на тлі слабких економічних показників Китаю, які посилили занепокоєння щодо попиту.
Про це пише Reuters.
Ціни на нафту 16 грудня знизилися, продовживши падіння попередньої торгової сесії. Інвестори реагують на сигнали про можливе просування мирних переговорів між Росією та Україною, що підвищило очікування потенційного послаблення санкцій проти російського нафтового сектору.
Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 35 центів (0,6%) і торгувалися на рівні 60,21 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate подешевшала на 35 центів (0,6%) — до 56,47 долара за барель.
Аналітики зазначають, що ринок оцінює зростання оптимізму щодо можливого припинення війни, що може призвести до повернення додаткових обсягів російської нафти на вже добре забезпечений світовий ринок.
Додатковий тиск на ціни на нафту створили слабкі економічні дані з Китаю. Згідно з офіційною статистикою, промислове виробництво у країні зростає найповільніше за останні 15 місяців, а роздрібні продажі зростають найповільнішими темпами з кінця 2022 року.
Експерти попереджають, що уповільнення економіки Китаю — найбільшого у світі імпортера нафти — може обмежити зростання глобального попиту, особливо з огляду на збільшення використання електромобілів.
Ці фактори нівелювали побоювання щодо можливих перебоїв з постачанням, зокрема, після захоплення США нафтового танкера поблизу узбережжя Венесуели. Аналітики також зазначають, що надлишок плавучих сховищ та активні закупівлі Китаю венесуельської нафти обмежують вплив цього чинника на ринок.
Перемовини української та американської делегацій у Берліні
14–15 грудня у Берліні відбулися переговори за участі української та американської сторін щодо можливих шляхів завершення війни РФ проти України. Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський.
У переговорах з боку України брали участь секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз та керівник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов.
Американську сторону представляли радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич та спецпредставник США Стівен Віткофф.
Раніше Зеленський заявив, що зустріч у Берліні є важливим майданчиком для обговорення з американськими та європейськими партнерами 20-пунктного рамкового мирного плану, який передбачає припинення вогню.
Під час консультацій американська сторона окреслила підхід до гарантій безпеки для України. Спецпредставник США Стівен Віткофф заявив про готовність Сполучених Штатів реагувати у разі порушення Росією умов можливого припинення вогню.
Напередодні глава України підтвердив, що російська сторона досі хоче в "мирному плані" забрати весь Донбас, але позиція Києва — не віддавати його. За його словами, в межах мирних перемовин досі нема компромісу в цьому питанні.
Водночас президент Зеленський заявив про підтримку ідеї тимчасового припинення вогню з РФ на період Різдва. Цю ініціативу, за його словами, підтримала й американська сторона.
У Кремлі відхили пропозицію "різдвяного перемир’я", заявивши про намір домагатися "довгострокового миру".
