14 січня Верховна Рада призначила новим міністром оборони Михайла Федорова. У неповні 35 він — єдиний незмінний урядовець часів президентства Володимира Зеленського. Понад шість років Федоров очолював Міністерство цифрової трансформації, суміщаючи з посадами спершу віцепрем'єра, а потім і першого віцепрем'єра.
Після початку повномасштабного вторгнення Федоров зосередився не лише на цифровізації, а й на розвитку оборонних технологій: започаткував програму “Армія дронів” для закупівлі дронів і навчання операторів, створив кластер оборонних технологій Brave1, придумав систему “Є-бали”, за якою між підрозділами Сил оборони розподіляються дрони та ініціював створення в армії експериментального підрозділу NEXT, який займається прискореним впровадженням інновацій в оборонних технологіях. А на самому початку повномасштабного вторгнення завдяки особистому спілкуванню з Ілоном Маском Федоров домігся надання Україні терміналів Starlink — про це ми розповімо детальніше.
Призначення міністром оборони — логічне продовження кар'єри Федорова в цьому напрямку. Втім, уперше з часів своєї роботи в уряді він не створюватиме чогось цілковито нового, а перебудовуватиме наявне — велетенську зарегульовану бюрократичну структуру з трьома трильйонами гривень бюджетного фінансування і мережею міжнародних партнерств. Мета — забезпечити Збройні сили України всім необхідним.
Як Михайло Федоров став “незамінним” членом уряду та які завдання виконуватиме на посаді міністра оборони — у матеріалі Суспільного.
Із Запоріжжя — на Грушевського
Михайло Федоров народився в місті Василівка поблизу Запоріжжя, зараз окупованому. В автобіографії на сайті уряду Федоров зазначив, що у 2014 му закінчив Запорізький національний університет, де навчався на факультеті соціології та управління. На сайті університету Михайла згадують як студентського мера Запоріжжя у 2012-2013 роках та засновника громадського об'єднання “Актив Z”.
У рік завершення університету Федоров балотувався до Верховної Ради — отримав 166-те місце у списку лібертаріанської партії “5.10” нині покійного бізнесмена Геннадія Балашова. Із результатом 0,4% партія до парламенту не пройшла. Пізніше Михайло розповідав, що до Ради тоді не збирався, а місце в партійному списку стало для нього несподіванкою, з якою ще "треба буде розібратись". Водночас пояснював, що цією партією тоді займались його друзі, а він фінансував її та допомагав із кадрами.
У 2015 році, через рік після захисту диплома, Федоров зайнявся бізнесом — заснував агентство SMMSTUDIO та став його генеральним директором. Компанія спеціалізувалась, зокрема, на налаштуванні таргетованої реклами у соціальних мережах. За даними аналітичної системи YouControl, через три роки Федоров зареєстрував однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Тоді Михайло вже займався не лише диджиталом, а й більш практичними речами: 2017-му він створив компанію “5 служба”. Вона спеціалізувалась на столярних виробах, монтажі водопровідних мереж та штукатурних роботах.
Із Володимиром Зеленським підприємець познайомився саме в цифровій сфері. Згодом він розповідав, що компанія Зеленського “Квартал-концерт” була клієнтом його агентства. “Ми робили спільний стартап, який скоро вийде на ринок. Так і познайомились”, — згадував Федоров у 2019-му.
Вже після президентських виборів 2019-го Федоров розповідав, що не планував іти в політику, однак його цікавили погляди Володимира Зеленського на виборчу кампанію та президентство. Тож коли той 18 грудня 2018-го запропонував Федорову взяти участь у своїй президентській кампанії, Михайло разом зі своєю командою погодився.
Загалом Федоров рідко каже про себе в однині: розповідаючи про якийсь проект і його реалізацію, вживає займенник “ми” або “я з командою”.
“Я поставив [Зеленському] запитання: нащо це потрібно? З його відповіді зрозумів, що людина давно до цього готувалась і зараз готова. Він же вміє бути щирим, це мені сподобалось”, — розповідав Федоров.
Федоров залишився із Зеленським і на дострокові парламентські вибори: став координатором ІТ-комітету в його партії “Слуга народу”, а також отримав шосте місце в її виборчому списку. Вже після перемоги на виборах Федоров припускав, що рекордний результат “Слуги народу” в мажоритарних округах (партія президента виграла вибори на 133 округах зі 199, — ред.) став можливий завдяки правильній організаційній структурі: кожен мажоритарник мав закріплених за ним фахівців із медіаприсутності й диджиталу. Натомість центральний штаб комунікував із ними, давав зворотній звʼязок та аналітику.
Обравшись до Верховної Ради, Федоров залишився позаштатним радником президента. Однак називав ці посади формальними ролями. Головною ж роллю він вважав напрям цифрової економіки та “Державу в смартфоні” як його частину.
Міністерство з нуля
29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила Михайла Федорова віцепрем'єр-міністром та міністром цифрової трансформації в уряді Олексія Гончарука. Федоров — єдиний з членів того уряду, хто залишається в Кабміні донині. Він працював у чотирьох урядах при трьох різних прем'єр-міністрах — Олексієві Гончаруку, Денисові Шмигалеві та Юлії Свириденко. В уряді останньої Федоров отримав посаду першого віцепрем'єра.
“Михайло крутий. Ціннісний. Орієнтований на результат. Він прекрасний лідер і не боїться приймати рішення й відстоювати позицію”, — зазначив Суспільному топпосадовць уряду Олексія Гончарука. Про Федовора він погодився поспілкуватись на умовах анонімності, адже принципово не коментує роботу того складу Кабміну.
Співрозмовник Суспільного назвав Мінцифру найменш проблемним міністерством у плані ухвалення складних рішень. Це, на його думку, дозволило Федорову не витрачати час на “затикання дір”, а зосередитися на втіленні нових проєктів. Також, на відміну від багатьох українських політиків та урядовців, які прийшли до влади разом із Зеленським, йому всі ці роки вдавалося зберігати персональний контакт із президентом.
Перед призначенням на свою першу посаду у виконавчій владі Федоров назвав роботу в уряді “дуже цікавою професійною задачею”, яка приваблює через масштаб завдань. Він запевняв, що має чітке бачення, чого саме хоче досягти на посаді та як. Його команда сформувала пʼять цілей цифровізації на п'ять років із чіткими КРІ.
За часів президента Петра Порошенка в уряді не було окремого міністерства, яке відповідало б за диджиталізацію. Формально займатись цим мав секретаріат Кабміну. Федоров назвав його “зайвим тромбом в усій системі”.
Законодавчо зміни мали закріпити понад 30 законопроєктів, які Федоров із колегами спрямували до парламенту. Народні депутати ухвалили їх під час знаменитого “турборежиму” перших місяців своєї роботи.
Своєю мрією тоді він назвав зробити цифрову трансформацію національною ідеєю, реаліті-шоу, де кожен громадянин знатиме, на якому етапі реалізація цього проєкту. Також Федоров мріяв про електронну демократію та обіцяв, що держава проводитиме електронні опитування громадян, щоб дізнатись їхні думки. У 2019-му він був упевнений, що наступні вибори президента відбудуться саме через онлайн-голосування.
Війна у фокусі
Досвід у забезпеченні потреб Сил оборони України в Михайла Федорова з'явився на самому початку повномасштабного російського вторгнення. 26 лютого 2022 року, на третій день агресії РФ, він, тоді ще у Twitter, звернувся до Ілона Маска й попросив техномільярдера надати Україні доступ до терміналів супутникового зв'язку Starlink.
“Доки ви збираєтесь колонізувати Марс, Росія намагається окупувати Україну. Поки ракети SpaceX успішно прилітають із космосу, російські ракети летять на українські дитячі садки та лікарні”, — написав тоді Федоров.
Також він попросив Маска звернутись до думаючих росіян, які мають виходити на вулиці, аби зупинити війну. Наступного дня Ілон Маск надав Україні безкоштовний доступ до Starlink, тоді ж передав Києву перші 500 терміналів. Із часом витрати на їх обслуговування Максу почав компенсовувати уряд США.
Михайло Федоров продовжив спілкуватися з Маском. Згодом він розповідав, що надсилав мільярдеру фотографії та меми зі Starlink, розповідав про Україну й намагався донести бізнесмену нашу позицію. Щоправда, так і не зміг переконати його надати Україні доступ до системи супутникового інтернету і на окупованих росіянами територіях, зокрема у Криму.
Після забезпечення Сил оборони зв'язком Федоров зосередився на забезпеченні їх безпілотниками. У липні 2022 року він ініціював проєкт “Армія дронів”, збір коштів на закупівлю дронів для ЗСУ. Гроші залучали через фандрейзингову платформу UNITED24, яку ще до повномасштабного вторгнення створив Національний банк. За перший тиждень дії ініціативи українці зібрали на “Армію дронів” понад 200 мільйонів гривень. Згодом уряд ухвалив комплексну державну програму з однойменною назвою, яка об'єднала навчання операторів безпілотників, розробку, закупівлю та інтеграцію дронів у Сили оборони України.
Антрополог Тарас Федірко, викладач Університету Глазго і старший науковий співробітник Інститут наук про людину у Відні, який досліджує трансформацію політичних еліт у воєнний час, у розмові з Суспільним звертає увагу, що “Армію дронів” фінансували не за гроші бюджету, а за додаткові гроші, які Мінцифри “знайшло” у вигляді донатів громадян державі в особі United24.
“Федоров переніс методи організації краудфандингу в державний сектор. Він зміг перетворити інновації громадянського суспільства на державну політику, і як результат, допоміг частково розв'язати проблему нестачі озброєнь на фронті”, - каже Тарас Федірко.
Він називає Михайла Федорова “організаційним інноватором”, адже за роки в уряді Федоров показав, що може вирішувати проблеми новими способами — обходити перепони державної бюрократії й напряму зв'язувати громадянина з Мінцифри й іншими органами державної влади. Таким чином держава стає платформою, яка об'єднує донорів, волонтерські мережі, виробників, військових довкола конкретної мети і виступає радше координатором, ніж центральним контролером і власником.
“Армію дронів” реалізували спільними зусиллями Генштабу ЗСУ, Мінцифри, Міноборони, Держспецзв'язку та платформи UNITED24. Федоров наголошував, що “Армію дронів” ініціював президент Володимир Зеленський.
Співрозмовник Суспільного, який на той час працював в уряді й погодився спілкуватись лише анонімно, зазначає, що саме Федоров відкрив можливість швидкої кодифікації актів уряду, спростивши закупівлі Міністерством оборони озброєння і військової техніки. “Майже всі “експериментальні” постанови Кабміну на два-три роки по оборонці зробив Федоров”, — каже він.
Згодом Федоров звітував, що у 2023 році в межах "Армії дронів" законтрактували більш ніж 300 тисяч БпЛА. З них 90% – дрони українського виробництва. Сили безпеки і оборони протягом року отримали понад 100 тисяч дронів різного типу.
Натомість за підрахунками Мінцифри, станом на січень цього року економія в рамках програми становила 3, 3 мільярда гривень.
На другий рік повномасштабної війни, у березні 2023-го, Верховна Рада призначила Михайла Федорова віцепрем'єром з інновацій, розвитку освіти, науки й технологій, та одночасно головою Мінцифри. На цій посаді Федоров почав відповідати, зокрема, і за напрям оборонних технологій.
Тоді Сили оборони України вже потребували у промислових масштабах і дронів, і засобів захисту від них. Паралельно у війську тестували роботизовані системи. Довірити нові потреби армії Міноборони на тлі корупційних скандалів влада не наважилась. Тож цим зайнявся Федоров.
Через місяць після його призначення за ініціативи Мінцифри, Міноборони та Генерального штабу уряд створив кластер оборонних технологій Brave1. Він мав максимально прискорити процес впроваджень інновацій в армії, оминаючи бюрократію. Федоров згодом розповідав, що саме "Армія дронів" дала старт для Brave1 та розвитку сфери defense-tech. “Шлях, який ми пройшли з дронами, маємо пройти і з РЕБом, роботами та іншими технологіями”, — зазначав Федоров у лютому 2024 року.
Brave1 працює за принципом “єдиного вікна”: держава розглядає заявки компаній та виділяє гранти на реалізацію відібраних проектів, після тестування виготовленої продукції виробники продають її через одноіменний маркетплейс напряму підрозділам Сил оборони. Для розрахунків ті використовують “Є-бали”, які заробляють ураженнями противника. Співрозмовник Суспільного, який на той час працював в уряді, розповідає, що Федоров не придумав ідею створення кластера оборонних технологій “з нуля”: відповідні напрацювання мало Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке працювало в уряді у 2020-2025 роках. Михайло ж став акселератором запуску Brave1, показавши себе при цьому політично виваженим.
“Він приходив до всіх гравців і казав: “Давайте зробимо це разом”. Мінстратегпром виступав співорганізатором. Міноборони сказало: “Та, Господи, займайтесь. Аби було озброєння". Усі все погодили й проєкт запрацював”, — розповідає співрозмовник Суспільного.
За його словами, саме Федоров придумав систему "Є-балів". Ідея народилась після спілкування з військовими, контакт з якими Федоров підтримував регулярно й завжди наголошував, що не має на них впливу — однак йому цікаво, що він міг би для них зробити.
Через два з половиною роки, у листопаді 2025 го Михайло Федоров звітував, що за час свого існування Brave1 виділив українським підприємцям понад 700 грантів на загальну суму в 2,6 мільярда гривень. На однойменному маркетплейсі зареєстровано понад 2300 компаній, які виробляють ракети, засоби РЕБ, роботизовані комплекси та дрони.
Наталя Кушнерська, яка очолювала Brave1 із моменту створення до травня цього року, свій досвід роботи з Федоровим коментувати Суспільному відмовилась.
Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів,у розмові з Суспільним назвав Brave1 “найупізнаванішим українським міжнародним проєктом”.
“Багато європейських країн зараз намагаються побудувати таку ж екосистему в себе. Brave1 — один із фундаментальних проривів, які Федорову, чесно кажучи, мало хто згадує, в порівнянні з “Дією” та цифровізацією”, — каже Федірко.
Наприкінці 2023-го Володимир Зеленський пообіцяв, що в наступному році Україна виробить мільйон БпЛА. Втілювати цю обіцянку мав саме Михайло Федоров — а точніше, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку), яка з 2019 року підпорядковувалась Мінцифри. За рік Держспецзв'язку прозвітувала, що виконала завдання президента. Однак на той час ця держслужба Федорову вже не підпорядковуваласьУ листопаді 2024 року Кабмін вивів Держспецзв'язку з-під підпорядкування Мінцифри й підпорядкував собі. Forbes із посиланням на джерела в Офісі президента вказував, що таке рішення ухвалили не в уряді, а в ОП, який тоді очолював Андрій Єрмак. За однією версією, це стало відповіддю на “скарги військових”, незадоволених закупленими Держспецзв'язку дронами. За іншою — у Федорова забрали відомство (яке того року отримало рекордне фінансування з держбюжету в майже 50 млрд грн) після того, як він спробував звільнити заступників попереднього керівника цієї структури Юрія Щиголя. Останнього ще в 2023-му запідозрили в корупції НАБУ та САП..
Нові виклики
“На новій посаді на Михайла Федорова чекає в десятки разів більша відповідальність. Я щиро бажаю йому успіху, бо якщо програє Міноборони, ми всі програємо”, — каже Ігор Федірко з Української ради зброярів.
Він вважає, що на новій посаді Михайло Федоров має створити візію українського війська майбутнього — створити нову військово-оборонну політику і стратегію розвитку ОПК. Він зазначає, що тепер Федоров має, зокрема, можливість об'єднати цикл створення озброєнь в одному міністерстві — від зародження ідеї до створення прототипу і виробництво масового продукту, який постачається у військо.
Напередодні призначення Михайло Федоров спілкувався з депутатами комітету з питань нацбезпеки та оборони. Один із них на умовах анонімності переповів Суспільному, що Михайло Федоров описав йому список завдань, якими має зайнятись у Міноборони: оптимізація системи управління, пришвидшення запровадження інновацій в армії, прискорення виконання ракетної програми, новий імпульс розвитку НРК і БПЛА, насамперед перехоплювачів і мідлстрайків, ефективна протидія "шахедам", в першу чергу у великих містах і, головне — портах.
На новій посаді Михайло Федорову доведеться займатись і непопулярними питаннями, зокрема — мобілізацією.
Як голова Мінцифри він добився впровадження системи бронювання співробітниками компанії ще одного свого проєкту — ІТ-кластер "Дія.Сіті". Тепер же, навпаки, він відповідатиме за ефективну мобілізацію громадян.
Виступаючи у Верховній Раді перед голосуванням за призначення міністром оборони Михайло Федоров зазначив, що його мета — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію, зробити лідерство та довіру новою культурою. Щоб люди, які дають реальний результат, отримували винагороду й можливість зростати далі. На останок Михайло згадав рідну Василівку, яка досі окупована
“Останні чотири роки я живу тим, щоб деокупувати Василівку. Тому моя історія — особиста”, — сказав Федоров.
