Обшуки, які НАБУ і САП проводять у голови Офісу президента Андрія Єрмака, свідчать про те, що антикорупційні органи в Україні насправді є і виконують свою роботу, повідомили у Єврокомісії. Також у Єврокомісії відреагували на відставку Андрія Єрмака.
Про це на брифінгу заявили речники Єврокомісії Паула Піньо та Ґійом Мерсьє, передає кореспондентка Суспільного.
"Ми розуміємо, що тривають розслідування, і ми дуже поважаємо ці розслідування, які показують, що антикорупційні органи в Україні виконують свою роботу", — сказала Піньо.
Мерсьє зазначив, що боротьба з корупцією є ключовим елементом для вступу України до ЄС, і у Брюсселі продовжать уважно стежити за ситуацією.
"Це точно показує, що антикорупційні органи насправді існують і мають можливість функціонувати. Дозвольте зазначити, що боротьба з корупцією є ключовим елементом для вступу країни до ЄС. Це вимагає постійних зусиль і потужного потенціалу для боротьби з корупцією. Це — ключовий елемент, який ми також розглядаємо в нашому звіті про розширення, опублікованому кілька тижнів тому. Тому ми будемо і надалі дуже уважно стежити за ситуацією", — сказав речник ЄК.
Ґійом Мерсьє також прокоментував звільнення Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента України.
"Ми бачили новини про відставку голови Офісу президента. Ми розуміємо, що розслідування тривають. Боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета розширення, який визначає нашу загальну позицію з цього питання", — сказав речник.
28 листопада НАБУ і САП прийшли з обшуками до керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Він підтвердив, що в нього вдома відбуваються слідчі дії.
Після того Андрій Єрмак подав у відставку з посади керівника Офісу президента. Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2026 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня 2026 року з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який за даними слідсва фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО.
