Історія професійного полтавського театру розпочалася на початку 19 століття. У різний час та у різних приміщеннях на полтавській театральній сцені грали, зокрема, Михайло Щепкін, Марія Заньковецька, Іван Тобілевич, Марко Кропивницький. До Міжнародного дня театру, який відзначають 27 березня, Суспільне розкаже про історію полтавського театру.
Перший театр у Полтаві збудували 1810-го року за гроші міста. Це був кам'яний триповерховий будинок. На його зведення витратили близько 20 тисяч карбованців асигнаціями (назва паперових грошей, які випускали в Російській імперії з 1769-го року до 1843-го рік).
На початку 1818-го року до полтавського театру із Харкова запросили трупу Івана Штейна. Відтак полтавський колектив налічував 15 людей. Вони грали комедії, опери і балет.
Актори зі своїми сім'ями жили у приміщенні театру, а згодом деякі отримували квартири. Отримував колектив невелику платню. Михайло Щепкін мав близько 1 500 рублів, а інші актори − близько 1 000 карбованців. Одним із директорів театру на той час був письменник Іван Котляревський.
Попри популярність театру, грошей на діяльність трупи не вистачало. 1821-го року театр потрапляє у скрутне матеріальне становище і припиняє свою роботу. У Полтаві після цього ще створювали театральні трупи, але існували вони не довго.
1901-го року на вулиці Гоголя (тодішня назва Іванівська) побудували приміщення для просвітницьких заходів. Спорудили його за проєктом петербурзького архітектора Олексія Трамбицького. Будинок у стилі неоренесансу з лоджіями та балконами мав глядацьку залу на тисячу місць та оркестрову яму. З нагоди відкриття було поставлено виставу "Ревізор" за п’єсою Миколи Гоголя.
Цей будинок став центром тогочасного культурного життя Полтави. 2 лютого 1902-го року тут показали виставу "Лимерівна" за п'єсою Панаса Мирного. Головну роль в ній зіграла акторка Марія Заньковецька.
Тут також відбулися урочистості з нагоди відкриття пам'ятника Івану Котляревському. У просвітницькому будинку працював стаціонарний театр Садовського. На його сцені, зокрема, виступали Микола Лисенко, Віра Комісаржевська, Іван Тобілевич, Марко Кропивницький.
Під час Другої світової війни театральний колектив розділився: частина поїхала в евакуацію у Казахстан, інша − залишилися у Полтаві і продовжувала працювати.
1944-го року, коли Полтаву було звільнено, частина колективу повернулася із евакуації. Але просвітницький будинок, у якому вони працювали раніше, було зруйновано. Тому актори деякий час працювали при школі № 3. Глядацька зала тут вміщувала 350 людей.
1953-го рокуміська влада вирішила спорудити новий театр у середмісті Полтави на сучасній вулиці Соборності. Будинок спроєктували архітектори Олексій Крилов, Олег Малишенко та Лев Вайнгорт.
7 листопада 1958-го року до сторіччя від дня народження Миколи Гоголя Полтавський обласний музично-драматичний театр почав працювати, а через 48 років отримав статус академічного.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
