Журналісти-розслідувачі УП повідомили, що екскерівниця Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума нібито контактувала з бізнесменами Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом. В коментарі Суспільному Дума заперечила ці звʼязки.
Про ймовірні звʼязки йдеться у розслідуванні видання "Українська правда" з посиланням на свої джерела.
1 травня 2025 року, за даними УП, Олена Дума "провела близько 50 хвилин у так званому "бек-офісі" бізнесменів Міндіча і Цукермана". Приїхала вона до приватної клініки DMC у Mercedes, який належав її заступнику Гріголу Катамадзе. Згодом ця клініка стане відомою як "бек-офіс".
Зазначається, що через кілька місяців, 30 липня, після публікації УП про можливе прослуховування квартири Міндіча, несподівано Дума подала у відставку з посади голови АРМА. Вона також підтримувала ліквідацію НАБУ та САП, що викликало критику з боку антикорупційних активістів.
У публікації УП також зазначено, що під час обшуків, пов’язаних зі справою “Мідас”, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, за даними журналістів, начебто перебував у маєтку Віталія Захарченка — ексміністра внутрішніх справ за часів Януковича. Цей маєток формально належить до майна під контролем АРМА. За даними УП, до цього маєтку приїжджала й колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук.
Наразі НАБУ й САП офіційно не підтвердили інформацію про безпосередній вплив Міндіча або Думи на рішення АРМА. Незалежне розслідування в агентстві триває.
18 листопада в АРМА почалася внутрішня перевірка обставин справи "Мідас" — масштабного корупційного скандалу в енергетиці. Там кажуть, що метою перевірки є "встановлення фактичних обставин, надання об’єктивної оцінки дотриманню вимог законодавства та внутрішніх стандартів, а також виявлення потенційних порушень з боку посадовців АРМА".
Реакція Олени Думи на розслідування
У коментарі Суспільному Олена Дума заперечила, що відвідувала клініку “DMC”, яка фігурує у розслідуванні НАБУ, як "бек-офіс", через який відмивали кошти. Вона заявила, що не має жодного стосунку до "бек-офісу", та не була знайома із Міндічем, Цукерманом, та іншими фігурантами розслідування.
"Я не спілкування з цими людьми чи з тими особами, про які мова йде у новинах. Я не заходила в клініку. Це все брехня", — сказала вона.
Натомість Олена Дума підтвердила, що це саме вона на відео, проте додає, що вона справді проходила повз клініку, проте до неї не заходила. Також Дума стверджує, що не памʼятає куди саме вона тоді заходила.
У своєму Telegram-каналі колишня керівниця АРМА звинуватила журналіста Михайла Ткача у маніпуляції фактами, зазначивши, що раніше він публікував нібито неправдиві матеріали про яхту Медведчука та Будинок профспілок і пізніше "виправляв" їх.
За словами Думи, у новому матеріалі було змонтоване відео, яке нібито пов’язує її пересування з будинком Захарченка, створюючи конспірологію. Вона наголосила, що після звернення до першоджерела Ярослава Железняка, помилки мали бути виправлені, але продовження поширення матеріалу виглядає як умисний наклеп.
"Я не дозволю приписувати мені чи органу, який працював чітко й прозоро, те, чого не було", — заявила Дума, нагадуючи, що діяльність АРМА регулюється Положенням про агентство та постановою уряду, які чітко визначають порядок приймання, передачі та зберігання активів і речових доказів.
Вона додала, що інформація про нібито бездіяльність АРМА щодо об’єкта Захарченка є неправдою.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
