Операція "Мідас", у межах якої НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, розпочалася з того, що понад два роки тому детективи почали відстежувати діяльність "бек-офісів", де обговорювали контракти, вплив на посадовців і розподіл хабарів.
Про це директор НАБУ Семен Кривонос повідомив в етері програми УП.Чат.
"Це організовані приміщення, де обговорюють вплив на державні установи, укладають угоди, а потім приносять частину хабарів для подальшого розподілу та легалізації", — сказав він.
За словами директора НАБУ, правоохоронці отримали оперативну інформацію про "бек-офіс" на Софійській площі, де збиралися особи, імена яких директор не розголосив через вимоги закону. Саме там, за даними бюро, відбувалася легалізація коштів, отриманих із державних підприємств і бюджетних програм.
На основі цієї інформації правоохоронці розпочали оперативно-розшукову справу під кодовою назвою "Мідас". Операція тривала 15 місяців і охоплювала низку об'єктів, де проводили конспіративні зустрічі учасників угруповання.
"Усі записи, які ви зараз чуєте під час судового засідання, здобуті в різних місцях. Фігуранти вживали надзвичайних заходів конспірації та контрспостереження. Тобто вони могли фіксувати наших співробітників. Про це, зокрема, повідомляла й "Українська правда", і відповідні матеріали, наскільки мені відомо, додані до судових документів", – розповів Кривонос.
Він зазначив, що учасники угруповання використовували систему "Безпечне місто", щоб незаконно відстежувати пересування службових автомобілів НАБУ.
Також, за його словами, учасники групи активно перешкоджали спробам детективів їх викрити — змінювали телефони, локації та способи комунікації, аби уникнути спостереження.
Відповідаючи на запитання про те, як у справі з'явився будинок на Грушевського, 9а, директор НАБУ пояснив, що слідчі з'ясували: "бек-офіс" на Софійській площі діяв під контролем одного зі співорганізаторів злочинної організації, який мешкав у цьому будинку.
"Ми встановили, що ключові рішення в угрупованні погоджувалися з людиною, яка проживала на Грушевського. Звучали фрази: "потрібно погодити з ним", "він телефонував, дав вказівку". Ми розуміли, що ці учасники не діяли самостійно", – зазначив Кривонос.
Він пояснив, що слідству потрібно було з'ясувати, звідки надходять великі суми грошей, яким чином вони потрапляють у офіси й куди рухаються далі. Саме для цього НАБУ і прокурори САП розпочали спільну роботу.
Директор НАБУ також зазначив, що група мала "певну підтримку" правоохоронних органів. Водночас він не назвав структури, які підтримували фігурантів справи.
"Я можу абсолютно спевнено сказати про тих, хто не був долучений до схеми Енергоатому. Там не фігурували ніяким чином працівники СБУ, взагалі як органа", — сказав він.
За словами Кривоноса, детективи НАБУ встановили, що через офіс фігурантів схеми пройшло близько 100 мільйонів доларів: "Це може бути набагато більше. Це те, що ми встановили оперативним шляхом".
Він зазначив, що зараз НАБУ переходить до етапу ще й фінансового розслідування, в якому необхідна буде співпраця з іноземними правоохоронцями та Державною службою фінансового моніторингу.
"У процесі фінансового розслідування і аналізу тих вилучених документів, ми зможемо побачити і встановити, куди ці кошти перераховувалися, як вони конвертувалися, можливо, в нерухомість, в активи, чи залишалися на банківських рахунках – за кордоном, в якихось юрисдикціях", – сказав Кривонос.
За словами директора НАБУ, потрібно відстежити рух коштів через державні чи приватні банки, рух коштів за кордоном.
"Вони (фігуранти справи, – ред.) часто використовували, за нашою інформацією, криптовалюту. Це також ускладнить всю цю історію. Нам потрібна буде допомога правоохоронців інших країн. Можливо, потрібно буде вирішувати питання щодо створення "джитів" (JIT – скорочення від англійського Joint Investigation Team, – ред.) — спільних слідчих груп", — сказав він.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави. Того ж дня ВАКС обрав запобіжні заходи для інших фігурантів справи:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
