Україна перебуває у контакті з Конгресом США стосовно корупційної справи в енергетиці, яку викрили останніми днями. Операція "Мідас" свідчить, що антикорупційні інституції в Україні дієво працюють.
Про це посол України в США Ольга Стефанішина сказала в інтерв'ю NBC News.
Ведуча запитала її про "скандал, пов’язаний з адміністрацією президента Зеленського". Зокрема, що українська сторона має намір говорити законодавцям у Сполучених Штатах, які можуть використати це як аргумент проти подальшої допомоги Україні.
"Ми, звичайно, перебуваємо в контакті з широким колом членів КонгресуКонгрес — це федеральний законодавчий орган США, що складається з двох палат: Палати представників і Сенату та Сенату і надаємо їм актуальну інформацію", — сказала посадовиця.
Крім того, Стефанішина наголосила, що розслідування пов'язане з двома членами уряду, але вони не підпорядковуються безпосередньо президенту. Вона підкреслила, що менш ніж за 24 години Зеленський попросив цих посадовців подати у відставку, їх відсторонено від посад, і наступного тижня парламент розгляне їх звільнення. Проти інших же фігурантів справи запровадили санкції.
"Ми вважаємо важливим, що в Україні працює дієва інституційна система, і для безкарності немає місця — незалежно від того, наскільки близьким другом ви є для будь-кого. Це неприємна ситуація, але в історії України такого ще не було. Це означає, що створені нами антикорупційні механізми справді працюють", — зазначила пані посол.
Що відомо про відставку урядовців і санкції проти фігурантів справи про корупцію в енергетиці
Президент Володимир Зеленський під час свого звернення 12 листопада заявив, що Галущенко та Гринчук мають піти у відставку через розголос справи про корупцію в енергетиці.
Відомо, що зранку 12 листопада уряд провів позачергове засідання, на якому ухвалили рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. А увечері цього ж дня Світлана Гринчук написала заяву про звільнення з посади міністерки енергетики.
Наступного вівторка, 18 листопада, Верховна рада планує розпочати засідання з розгляду звільнень міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук, які фігурують у розслідуванні НАБУ щодо розкрадання в Енергоатомі.
13 листопада Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких підозрюють у "відмиванні" грошей у справі про розкрадання в Енергоатомі. У додатку до рішення РНБО йдеться, що обидва є громадянами Ізраїлю.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що санкції проти Міндіча та Цукермана мають оперативний і превентивний характер — це швидка реакція на загрози нацбезпеці.
За його словами, застосовано всі ключові блокувальні санкції, зокрема у банківській сфері, що унеможливлює переміщення активів. Обмежень на в’їзд до України не передбачено.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави. Того ж дня ВАКС обрав запобіжні заходи для інших фігурантів справи:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
