У новому кардіоцентрі за три місяці зробили 230 операцій

У новому кардіоцентрі за три місяці зробили 230 операцій

У новому кардіоцентрі за три місяці зробили 230 операцій Суспільне Полтава

Понад дві сотні операцій за майже три місяці роботи зробили у новому корпусі кардіоцентру у Полтаві. Тут за допомогою спеціального обладнання можуть виконувати планові та термінові операції. Та через карантин у закладі приймають не усіх пацієнтів.

Три дні тому Ользі Денисенко із Лохвиці зробили операцію на серці. До обласного кардіоцентру вона вдруге потрапила із діагнозом миготлива аритмія. Вперше жінку оперували близько чотирьох років тому у ще старому корпусі медзакладу.

"Я жила нормальним життям, все було добре. Однак настав час коронавірусу, який зірвав ритм, тож довелося робити операцію. Мене оперували дуже гарні фахівці, все добре. Я зараз, бачите, перед вами сиджу і щаслива збираюся додому", — каже пацієнтка кардіоцентру Ольга Денисенко.

Цього разу жінку проеперували в одній із ось таких операційних. З пультової кімнати лікарі через монітори спостерігають за станом пацієнта.

Монітори, через які спостерігають за станом пацієнтаСуспільне Полтава

Монітори, через які спостерігають за станом пацієнта

"На екрані – фінальна стадія стентування, яку зробили вчора ввечері хворому з інфарктом міокарда. Йому встановили два стенти у праву коронарну артерію", — говорить завідувач відділення інтервенційної кардіології кардіоцентру Дмитро Бакольський.

За допомогою ангіографа можна зробити рентгенологічне дослідження судин. Це дозволяє виконувати планові та термінові операції, говорить Дмитро Бакольський.

"Сюди виводяться життєві показники: кардіограма, тиск, пульс, сатурація. На нижній екран, під час натискання кнопки, виводиться рентген, і ми бачимо знімок, і в онлайн-режимі спостерігаємо за тим, що відбувається", додає завідувач відділення інтервенційної кардіології кардіоцентру Дмитро Бакольський.

Полтавський обласний кардіоцентрСуспільне Полтава

Полтавський обласний кардіоцентр

Найчастіше до кардіоцентру звертаються з миготливою аритмією та порушеннями ритму серця, говорить хірург закладу Євген Люлька.

"Ми маємо такі спеціальні електрофізіологічні катетери, які можуть змінювати свою кривину і якими можна керувати всередині серця. Ці катетери – один, два, три або більше – заводяться в порожнини серця. Керуючи цими катетерами, ми знаходимо місце, яке відповідає за тахікардію і, грубо кажучи, припікаємо його. Таким чином ліквідуємо джерело, яке викликає тахікардію", — розповідає серцево-судинний лікар-хірург кардіоцентру Євген Люлька.

Лікують в кардіоцентрі людей віком від 16 років.

"Нашому наймолодшому пацієнту було 16 років, а найстаршому – 94. Йому імплантували кардіостимулятор. Це житель Полтави. Він періодично приходить на перевірку штучного ритму серця, яку ми тут проводимо. Він дуже задоволений життям", каже серцево-судинний лікар-хірург кардіоцентру Євген Люлька.

Костянтин Вакуленко, директор обласного кардіоцентруСуспільне Полтава

Костянтин Вакуленко, директор обласного кардіоцентру

Через карантин заклад приймає не усіх пацієнтів, говорить директор кардіцентру Костянтин Вакуленко.

"Ми беремо тільки ургентні випадки і ті, у яких життя пацієнта під загрозою. Є певні умови, за яких пацієнти потрапляють до нас: це направлення сімейного лікаря, електронне направлення і п’ятиденний негативний тест на COVID-19. Через карантинні обмеження центр працює приблизно на 40 відсотків потужності", — розповідає директор обласного кардіоцентру Костянтин Вакуленко.

Від початку 2021, коли й почав працювати кардіоцентр, тут зробили 230 операцій. За словами хірурга установи Євгена Люльки, за рік тут можуть робити від восьми сотень до тисячі операцій.

Через карантин заклад приймає не усіх пацієнтівСуспільне Полтава

Через карантин заклад приймає не усіх пацієнтів

Нагадаємо, будувати кардіоцентр у Полтаві почали наприкінці 2017 року. У листопаді 2020 будівлю медустанови передали на баланс Полтавського обласного кардіоцентру. На спорудження та обладнання витратили понад 400 мільйонів гривень. З них 200 мільйонів із бюджету області, а решта – з Державного фонду регіонального розвитку.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди