У суботу, 30 серпня, на неформальній зустрічі у столиці Данії Копенгагені міністри закордонних справ країн ЄС обговорять 19-й пакет санкцій проти РФ, заморожені російські активи і подальшу допомогу Україні.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що, оскільки зустріч неформальна, то рішень за її підсумками не буде.
"Ми обговоримо війну Росії проти України. Що ще ми можемо зробити. Ми бачимо, що Росія не хоче миру, тому докладається багато дипломатичних зусиль, щоб посадити Зеленського і Росію за стіл переговорів. Потім детально розглянемо питання заморожених активів. Є деякі чутливі моменти щодо цього, але ми дійсно повинні це обговорити і провести дебати. Ми повинні мати стратегію. Ми не можемо уявити, що, якщо буде перемир'я або мирна угода, ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не сплатить репарації", — сказала Каллас.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен наголосив, що потрібно посилити тиск на Путіна, який "намагається виграти час і відвернути увагу від постійних атак на цивільне населення та інфраструктуру".
"Попри те, що це неформальна зустріч, нам потрібно обговорити, як ми можемо якнайшвидше домовитися про 19-й пакет санкцій", — сказав він.
За словами міністра, санкції мають бути найжорсткіші з можливих.
"Ми повинні розглянути весь спектр. Нафта, фінансовий сектор, тіньовий флот, обхідні шляхи. Нещодавно ми прийняли 18-й пакет санкцій, і він має вплив. Російська економіка перебуває в поганому стані. Тому ми, безумовно, повинні робити більше", — сказав Расмуссен.
Він наголосив, що також важлива швидкість ухвалення рішень.
"Я вважаю, що Європа зробила все правильно після повномасштабного вторгнення, але можна стверджувати, що ми зробили це трохи запізно. Тому я вважаю, що швидкість також має важливе значення. Ми повинні перейти від промов, що ми підтримуємо Україну стільки, скільки буде потрібно, і перетворити слова на реальні дії", — сказав данський міністр.
вчора учасники зустрічі обговорили гарантії безпеки для України та готовність Європи захищати Україну після укладання перемир'я.
"Ми вітаємо будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на вирішення ситуації та припинення війни. Але ми повинні поставити Україну в сильну позицію, і тому нам потрібно чинити подальший тиск на Путіна", — сказав Расмуссен.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен наголосила, що Росія буде представляти довгострокову стратегічну загрозу не тільки для України, але й для Європи, тому країни ЄС мають об'єднати зусилля, щоб чинити тиск на Росію.
"Нам потрібні санкції, але Фінляндія також виступає за тарифну схему, яка дозволить посилити тиск на Росію по всіх групах товарів. Зараз ми працюємо над 19-м пакетом санкцій, і я вважаю, що дуже важливо, щоб ми робили це у координації з нашими трансатлантичними друзями, особливо зі США", — сказала вона.
За словами міністерки, ЄС має продовжувати допомагати Україні і посилювати власну оборону.
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що російські суверенні активи повинні залишатися замороженими доти, доки Росія не компенсує Україні збитки, які вона завдала і продовжує завдавати щодня.
Водночас він наголосив, що Бельгія проти конфіскації цих активів, бо вони "надійно захищені міжнародним правом".
Конфіскація спричинить системну фінансову нестабільність, а також підірве довіру до євро. Це фундаментальні ризики для всіх держав-членів. Ми повинні зберегти їх замороженими для продовження підтримки України. Конфіскація цих активів для нас не є варіантом. Зміна інвестиційної стратегії також не є варіантом, оскільки це може збільшити рівень ризику, як юридичного, так і фінансового та судового", — сказав Прево.
