"Програмістами не стають ліниві люди, які не вірять у себе", – кропивницький android-розробник

"Програмістами не стають ліниві люди, які не вірять у себе", – кропивницький android-розробник

"Програмістами не стають ліниві люди, які не вірять у себе", – кропивницький android-розробник freepik.com

Хто такий програміст, що означає “писати код” і як зараз можна увійти в IT, журналістка Суспільного Вікторія Волошаненко говорила з кропивницьким android-розробником Костянтином Горбачем.

Що відомо: 28 лютого – неофіційне свято всіх IT-фахівців. Саме цього дня у 1956 році був запатентований мережевий кабель для комп’ютерів. IT-фахівець – це загальна назва для людей, які працюють в сфері інформаційних технологій (ІТ - Information Technologies). Програмісти – основа IT, бо створюють, “пишуть” всі ці технології.

Стати програмістом можна в будь-якому віці

23-річний Костянтин Горбач – розробник додатків для мобільних пристроїв з операційною системою Android. Він також представник команди кропивницької школи програмування Ш++ . Пише програми два роки. До цього не припускав, що працюватиме в IT.

Почалося все випадково – як не дивно, з вивчення іспанської мови, розповідає Костянтин. “Я ніколи не думав, що цим займатимуся. Якось прийшов до друга-філолога, з яким ми вивчали іспанську мову. В нього була відкрита С++ (мова програмування – ред.) – і середовище для розробки, і навчальний курс. Я спочатку жартома спитав, чи з ним усе нормально. Друг каже – мені цікаво. Я тоді особливо нічим не займався, тому теж вирішив взятися за це. Ми разом почали навчатися. Другові це швидко набридло, а я, як бачте, продовжив”.

Першою написаною програмою, каже Костянтин, для нього став генератор випадкових чисел. Тут поштовхом стала настільна гра. “Щоб зробити один хід, часом треба було вісім разів кинути кубики і потім порахувати суму результатів. Мені це набридло. Я вже знав С++, міг викликати рандомне число і за два вечори написав програму. Потім мені знову стало нудно, і я став додавати звукові ефекти залежно від результату”.

Якщо вимірювати програму сукупністю рядків і синтаксичних символів, то, за словами Костянтина, генератор зайняв стандартний аркуш формату А4.

Зараз профільною для Костянтина є операційна система Android. Тут він почав з того, що написав тест для перевірки знань з англійської мови з чотирма варіантами відповіді, підказками і результатами.

Першим серйозним завданням, виконаним уже для замовника, стало створення програми, яка дозволяє фірмі резервувати кімнату для перемовин – відстежити, чи приміщення зайняте, коли там закінчиться попередня зустріч і, зрештою, замовити для себе цю кімнату. “Це було дуже складно, – розповідає Костянтин. – Тоді я тільки прийшов у компанію. Допомогло, що кожні два дні контактував з техлідом (технічним керівником, англ.Tech Lead – ред.) ”.

Немає ідеальної мови програмування

“Коли починаєш вчити програмування, не важливо, яка мова, – каже Костянтин. – Але в межах розумного, звичайно. Починати з Haskell (мова програмування – ред.) я б не радив”. За словами розробника, він загалом мав справу з п’ятьма мовами. “Люди вкладають різне значення в поняття “знати мови програмування”. Я зараз працюю на Kotlin, до цього була Java. Можу писати на обох мовах. У всякому разі якщо я створю додаток, то він працюватиме. Мав справу з Python і JavaScript. Меншою мірою – з С++. У цілому не можна сказати про мову – легша чи важча. Це насамперед залежить від задач, для яких вона використовується. Хоча, звичайно, є мови, яких жартома чи напівжартома програмісти бояться. Я чув таке це про Haskell і Lisp. Хоча б тому, що там специфічний синтаксис і багато дужок. Взагалі в середовищі розробників, звичайно, є свої жарти”.

Про творчість і рутину

“Якщо говорити про творчість і рутину, то в програмуванні буває по-різному, – розповідає Костянтин. – Якщо приходить нове завдання, з яким ти досі не стикався, то це творчість. А коли ти зробив додаток, а тобі говорять – треба це все переробити для менших екранів, то це вже стає рутиною”.

За спостереженнями Костянтина, математика не потрібна в 98% випадків, але, як каже розробник “потрібні нейронні зв’язки, які створювалися, поки ми вчили математику в школі”. Тим не менше, у решті двох відсотках знання математики все ж допомагають.

Що потрібне, так це знання англійської мови. Це знадобиться для спілкування з закордонними замовниками, особливо для вивчення технічної документації. “Документація від початку виходить англійською мовою, – каже Костянтин. – І її можуть або довго перекладати, або взагалі цього не робити. А там якраз описуються нові технології, а також, можливо, і старі, але ти їх, наприклад, ще не знаєш. Грубо кажучи, код теж пишеться англійською. Щодо мене, то я англійську вивчив на іграх і серіалах”.

Якщо ви хочете стати програмістом

“Новачкам раджу прийти в Ш++”, – каже Костянтин. Це кропивницька школа програмування, де і дорослих, і дітей навчають безкоштовно. Є можливість онлайн-навчання. Також можна самому в інтернеті пошукати якість текстові і відеоматеріали для навчання, каже Костянтин, але тут є небезпека заплутатися в знайденому.

Людина має визначитися, що їй саме потрібно, і яких цілей хоче досягти через програмування. При цьому мінімальні технічні вимоги якраз не є перепоною, каже розробник. “ С++ можна кодити на Code Blocks (середовище програмування – ред.), якому практично нічого не треба. Будь-який ноутбук потягне, навіть якщо йому 10 років. А ось Android Studio може не запуститися або ж півгодини завантажуватиме всі бібліотеки. Для JavaScript треба тільки браузер. Але на старих комп’ютерах може бути замало оперативної пам’яті”.

Почати роботу як програміст можна в будь-якому віці

“Програмістами ніколи не стануть ліниві люди, які не вірять у себе, – каже Костянтин Горбач. – Вікових обмежень немає. У школі Ш++ був учень, якому вже зараз 17 років. І він програмує щонайменше три роки на високому рівні”.

За словами розробника, немає верхньої вікової межі. “У всіх різна швидкість вивчення, – каже Костянтин. – На будь-якому етапі може прийти повна відмова, нерозуміння і неприйняття матеріалу, але я вважаю: якщо себе взяти до рук і витратити трохи більше часу, щоб щось зрозуміти, то реально досягти успіху. Я теж інколи думаю, що програмування – не моє. Це означає, що мені всього лише треба відпочити і відіспатися. Буває так, що код взагалі вперто не йде. Це частина робочого процесу. Якщо щось не виходить, пишеш по-іншому, гуглиш, питаєш у техліда. Інколи потрібна допомога проєктного менеджера, щоб дав іншу задачу. У таких випадках треба відволіктися і переключитися. Не можна, щоб було лише одне завдання. Це дуже гальмує процес. Треба, щоб був запасний план. Окрім цього, не варто боятися невдач. Якщо програміст боятиметься помилок, він збожеволіє за тиждень”.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди