26 лютого на черговій сесії Херсонської міської ради серед інших депутати мали розглянути питання зміни статусу і назв 14 –ом херсонським школам. Такі зміни передбачає реформа Нової української школи. Питання зняли з порядку денного і відправили на доопрацювання, щоб остаточно визначити, які школи стануть початковими, а які- гімназіями та ліцеями. Які зміни передбачає реформа середньої освіти – з'ясовувало Суспільне.
Питання реформи середньої освіти 26 лютого мали б розглядати 22-м . Чому його зняли з порядку денного розповіла секретарка Херсонської міської ради Галина Лугова:
"Суть проблеми полягає в тому, що певна кількість депутатів виступають проти того, щоб ЗОШ I-III ступенів стали гімназіями, тобто 9-річками. Відсутнє певне порозуміння у депутатського корпусу, які саме школи мають стати гімназіями".
Реформа Нової української школи почала реалізовуватися з 2018. Згідно з нею – школи мають переформатуватися: початкова освіта триватиме 4 роки. Базова школа називатиметься - Гімназія, в ній навчатимуться 5 років. Та старша школа - Профільна середня світа. З 2027 року діти навчатимуться у ній 3 роки з 10 по 12 клас. Профільна середня освіта матиме два спрямування академічне та професійне навчання, - розказує начальниця відділу начальної середньої освіти міського управління освіти Світлана Омельчук:
"У профільних ліцеях має створитися матеріально-технічна база, підготовлені відповідні кадри. Не буде розпорошеності. Зменшиться кількість предметів. У кожному профільному ліцеї буде можливість зосередитися на тому предметі, який необхідний для подальшого навчання. Такі ліцеї будуть для продовження навчання саме у вищому закладі. У професійних ліцеях – учні будуть зосередженні на здобуття середньої освіти і обрання певної робітничої спеціальності".
Початкова школа і гімназія будуть прив’язані до проживання учнів, а профільна – ні. Остання - це окремий підрозділ, який буде формуватися на базі шкіл. Їх визначать за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, розказує Світлана Омельчук:
"Із 61 закладу загально-середньої освіти, які підпорядковані управлінню освіти, жоден заклад не закриється. Він переформатується. Починаючи з 17 року управління веде консультації, перемовини, щоб з'ясувати, яким вектром заклад буде рухатись далі".
У 13 херсонській школі другий рік не набирають 10 клас. Учні переходять до коледжів і профільних ліцеїв. Той, хто хоче навчатись у 10-му класі переходить до сусідньої школи, розказує директорка Ганна Перегняк:
"Ми намагаємося в своїй школі робити так, щоб діти, які хочуть йти до 10 класу, йшли навчатися в одну школу. Щоб шкільне товариство, яке створилося у нашій школі продовжувалося в іншій школі. Відчували підтримку однокласників".
У цьому класі, говорить директорка, половина учнів мають на меті продовжити навчання у 10-му класі, інші - піти до коледжів, профільних ліцеїв та училищ. Учениця 9 класу Ксенія Крайнік планує вступити до ветеринарного технікуму:
"Ми вирішили в технікум, бо так буде простіше"
Такої ж думки і Тимофій Сухопара
"Я не йду до 10 класу, бо не бачу в цьому сенсу. Коледж дає можливості далі йти".
Олена Гілевич хоче бути стоматологинею, тому, говорить, йде у 10 клас:
"Я після 9 класу збираюся йти у 31 школу. Це було рішення і моє, і батьків. Адже потім зможу краще скласти іспити".
У 44 херсонській школі 10 - ті класи набиратимуть ще 2 роки. Про це попередили і батьків і учнів, говорить заступниця директора Анна Тарнавська. За останні п′ять років, продовжує жінка, кількість охочих йти до 10 класу зменшилась:
"На 2021-2022 ми плануємо набрати два 10 класи. Один сформуємо з дітей, які навчаються у нашій школі, а другий клас - це учні сусідніх шкіл, які вже не будуть набирати 10 клас. З 2023 року відбувається реорганізація. І наша школа буде працювати як гімназія з 1 по 9 клас".
Мета реформи, за словами начальниці відділу освіти Світлани Омельчук, зробити навчання профільним і розвантажити учнів, скоротити кількість годин "на непрофільні предмети".
У 2024 школи мають остаточно визначитися зі своїм статусом.
Ольга Ляшенко, Григорій Шматко, Ігор Педченко.
