Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Україна повинна ніколи не миритися з окупацією та порівняв це із ситуацією у Нагірному Карабасі.
Про це він сказав на III Шушинському медіафорумі, що відбувся у Хакенді.
За словами азербайджанського лідера, його земляки "всі жили тим, щоб повернути свої території", попри те що "міжнародна ситуація була проти нас", додавши, що співголови Мінської групи ОБСЄГрупа країн-членів ОБСЄ, яка очолює пошук шляхів мирного врегулювання у конфлікті між Вірменією та Азербайджаном через регіон Нагірний Карабах. Співголовами Мінської групи є РФ, США та Франція. Крім них туди входять Білорусь, Німеччина, Італія, Туреччина, Фінляндія та Швеція, а також Азербайджан та Вірменія. були на боці Вірменії, тоді як Азербайджан не мав такої підтримки.
"За роки переговорного процесу […], за 17 років, було дуже багато пропозицій, дуже багато зустрічей, можливо, не зовсім корисних, і дуже багато меседжів, що треба змиритися з реаліями. От реалії такі: ви маєте змиритися з цим. І коли я казав, що ні, — це сприймали як виклик", — розповів Алієв.
За його словами, попри аргументи азербайджанської сторони про те, що Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції з вимогою виведення вірменських сил із Нагірного Карабаху і що співголови Мінської групи теж голосували за ці резолюції, але "все розбивалося об стіну зверхнього повчання змиритися з реаліями".
"Ну добре. Тоді ми вирішили, що ми створимо нові реалії, а потім ви будете з ними миритися […]. Тож (Україні — ред.) потрібно ніколи не здаватись та не миритись із порушенням територіальної цілісності", — додав президент Азербайджану.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через регіон Нагірний Карабах розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок конфлікту, за різними даними, загинуло понад 30 000 людей. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами все ж досягнуте, його періодично порушували.
У вересні 2023 року Азербайджан оголосив "антитерористичну операцію" у Нагірному Карабасі, унаслідок чого повернув регіон під свій контроль. Тоді до Вірменії прибули понад 50 тисяч біженців з цього регіону.
28 січня 2024 року Вірменія запропонувала Азербайджану підписати пакт про ненапад, якщо процес укладання мирного договору буде довгим.
Єреван пропонує провести демаркацію кордонів за останніми радянськими картами 1975 року, але Баку проти, пояснюючи це тим, що в 1970-х історичні землі Азербайджану були передані Вірменії. Нині переговори тривають.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у вересні 2024 року заявляв, що країна погодила з Азербайджаном 13 пунктів мирного договору, ще два пункти погоджено частково.
16 квітня 2025 року очільник вірменського уряду заявляв, що проєкт угоди про мир та міждержавні відносини з Азербайджаном узгоджений, а переговори — завершено. За його словами Єреван готовий підписати із Баку цей документ. Азербайджанська влада також підтверджувала це.
