Лідер більшості в Сенаті США Джон Тун заявив у понеділок, 14 липня, що утримається від просування законопроєкту Грема-Блюменталя щодо пакету санкцій проти торговельних партнерів Росії після того, як президент Дональд Трамп заявив про готовність діяти самостійно, якщо Путін не просуватиметься до мирної угоди з Україною.
Про це пише Politico.
“Схоже, що зараз президент спробує зробити дещо з цього самостійно, — сказав Тун журналістам. — Якщо в якийсь момент президент вирішить, що це має сенс і додасть цінності та важелів впливу, які йому потрібні в цих переговорах для просування законопроєкту, тоді ми це зробимо. Ми будемо готові”.
У понеділок Трамп пригрозив запровадити “вторинні тарифи” до 100 відсотків для країн, які все ще торгують з Росією. Законодавство Сенату дозволить ще вищі мита для списку країн, до якого входять Китай, Індія та Бразилія.
“Ми запровадимо вторинні тарифи, якщо не укладемо (мирної угоди між Росією та Україною — ред.) протягом 50 днів, – сказав Трамп під час зустрічі в понеділок з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. — Вторинні тарифи – це дуже й дуже потужний інструмент”.
Як пише видання, законопроєкт, розроблений сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем, який має 85 співавторів у Сенаті, уповноважить Трампа запроваджувати вторинні тарифи у розмірі щонайменше 500 відсотків на імпортні товари з таких країн, як Китай, Бразилія та Індія, які досі торгують з Росією.
Це також уповноважить Трампа підвищити тарифи на решту імпорту США з Росії щонайменше до 500 відсотків, що, ймовірно, матиме меншу силу, ніж вторинні тарифи через попередні санкції, які вже значно скоротили торгівлю з Москвою, пише Politico.
Тун припустив, що погроза Трампа означає, що Сенату більше не потрібно буде ухвалювати законопроєкт Грема-Блюменталя.
“Ми докладемо всіх зусиль... узгоджувати стратегії з Білим домом, очевидно, з Палатою представників, – сказав Тун. — Тож ми будемо готові до початку роботи в будь-який момент”.
Також малоймовірними виглядали дії в Палаті представників після заяв Трампа. На запитання, чи внесуть закон про санкції до того, як Палата представників піде на літні канікули пізніше цього місяця, лідер більшості Стів Скаліз відповів: “Зараз ні”.
Односторонні дії Трампа, за його словами, можуть повністю запобігти прийняттю окремого законопроєкту про санкції: “Якщо хтось і зможе змусити Путіна посадити за стіл переговорів, щоб нарешті домовитися про мир, то це президент Трамп”.
Зі свого боку, Трамп заявив у понеділок, що не вважає 500-відсоткову тарифну ставку необхідною, “тому що в певний момент не має значення (наскільки вищий тариф — ред.) 100 відсотків виконуватиме ту саму функцію”.
У спільній заяві Грем і Блюменталь високо оцінили як загрозу Трампа щодо тарифів, так і його план продажу зброї американського виробництва НАТО для використання Україною.
“Однак, головним ударом, який призведе до припинення цієї війни, будуть тарифи проти таких країн, як Китай, Індія та Бразилія, які підтримують військову машину Путіна, купуючи дешеву російську нафту та газ”, – заявили сенатори.
Вони додали, що мета не в тому, щоб збільшити тарифи та санкції, а в тому, щоб спонукати Путіна сісти за стіл мирних переговорів.
З моменту вступу на посаду Трамп уже запровадив 10-відсотковий тариф на імпорт з усього світу, а також додаткові тарифи на Китай, і погрожував довгому списку інших торговельних партнерів, включаючи Індію та Бразилію, новими “взаємними” тарифами, щоб чинити на них тиск з низки питань.
Раніше цього року Трамп заявив, що запровадить вторинні тарифи у розмірі 25 відсотків для країн, які імпортують нафту з Венесуели. Поки що він цього не виконав, що викликає питання про те, чи виконає він свою останню погрозу, якщо Путін не поступиться, пише видання.
Двостороння торгівля США з Росією різко скоротилася за останні роки, з приблизно 53 мільярдів доларів у 2021 році до 5,5 мільярда доларів минулого року, в результаті санкцій, запроваджених адміністрацією Байдена та Конгресом після повномасштабного вторгнення Путіна в Україну в лютому 2022 року.
Ці дії включали заборону імпорту російської нафти та припинення “постійних нормальних торговельних відносин” з Москвою, що фактично дозволило Байдену підвищити тарифи на російські товари до вищого за нормальний рівень.
Сполучені Штати, співпрацюючи з союзниками, також запровадили низку експортних обмежень, спрямованих на те, щоб обмежити доступ Росії до напівпровідників та інших технологічних товарів.
Сполучені Штати імпортували з Росії товарів лише на 2,5 мільярда доларів у 2024 році, порівняно з 23,3 мільярдами доларів у 2021 році. Більша частина цього різкого падіння відображала заборону США на російську нафту, на яку раніше припадало близько 60 відсотків від загального обсягу імпорту з цієї країни.
За даними Міністерства торгівлі, минулого року на добрива, які є важливим товаром для американських фермерів, припадало понад 1 мільярд доларів решти імпорту з Росії, разом із платиною на 877 мільйонів доларів та деякими радіоактивними хімікатами на 651 мільйон доларів.
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що "дуже незадоволений" керівником Росії Володимиром Путіним і пригрозив запровадити "дуже жорсткі мита" проти РФ, якщо угоди про припинення вогню в Україні не буде досягнуто протягом 50 днів. Про це він заявив на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте, уточнивши, що тарифи можуть становити 100%.
Посадовець Білого дому пояснив CNN, що коли Трамп говорив про "вторинні тарифи", він мав на увазі 100% тарифи на імпорт товарів з Росії та вторинні санкції проти інших країн, які купують російську нафту. США зараз дуже мало торгують з Росією, що робить вторинні санкції потенційно найгострішими.
Також Трамп заявив, що саме його дружина Меланія звернула його увагу на непослідовність російського лідера Володимира Путіна у питаннях мирної угоди з Україною. Про це Трамп розповів під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте. За словами Трампа, після телефонних розмов із Путіним Меланія вказувала йому на нові російські обстріли, що відбувалися попри заяви Кремля про готовність до миру.
