Спеціальний прокурор Чо Ин Сок 6 липня подав запит на арешт колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.
Як повідомляє агентство Yonhap, справу розслідують через оголошення ним воєнного стану 3 грудня минулого року.
У запиті вказано підозри в зловживанні владою, фальсифікації службових документів, перешкоджанні виконанню спеціальних обов’язків і порушенні закону про президентську безпеку. Підстави для арешту офіційно не розкривають. Команда Юна назвала дії прокуратури "надмірними та необґрунтованими", наголошуючи на відсутності доказів.
Юн був затриманий ще 15 січня після того, як тричі проігнорував виклики антикорупційного органу. Після 52 днів утримання суд дозволив йому вийти на свободу 8 березня. За даними слідства, Юн міг наказати знищити службові записи, а також скликав екстрене засідання уряду для легалізації воєнного стану.
Також розслідують, чи він наказував використати дрони над Пхеньяном, щоб сфабрикувати підстави для запровадження надзвичайного режиму. Звинувачення у держзраді наразі не включено до запиту — розслідування триває.
Оголошення воєнного стану у Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю". Через шість годин Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент оголосив про відставку міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за запровадження воєнного стану. 14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля. Рішення підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця, а за три дні окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна. Згодом його затримали і 8 березня 2025 року президент вийшов з в'язниці, оскільки арешт Юна скасували.
Суд на початку квітня остаточно усунув президента Юн Сук Йоля з посади.
