У четвер, 19 червня парламент Швеції ухвалив рішення взяти позику 300 мільярдів шведських крон (31 мільярд доларів), щоб профінансувати переозброєння країни. А також аби досягнути цілі НАТО — витрат на оборону в розмірі 3,5% ВВП до 2032 року.
Про це повідомляє Reuters.
Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило Швецію переосмислити свою доктрину безпеки, приєднавшись до НАТО у 2024 році.
З 2022 року витрати Швеції на оборону країни подвоїлися — до близько 2,4% ВВП. Однак, очікується, що під час саміту НАТО, який відбудеться 24–25 червня у Гаазі (Нідерланди), Альянс встановить ще вищу планку.
Основна частина коштів — 250 мільярдів шведських крон — піде на військові потреби, ще 50 мільярдів шведських крон спрямують на цивільну оборону та інфраструктуру. Серед основних пріоритетів — розширення розміру та можливостей армії, посилення ППО та збільшення запасу боєприпасів.
"Ми робимо це, щоб наші діти й онуки не мусили вивчати російську мову", — сказала Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон.
Як пише Reuters, наразі державний борг Швеції становить близько 32% ВВП, тоді як у середньому серед країн Євросоюзу цей показник оцінюють у 90%. На думку Свантессон, відповідне фінансування оборони збільшить держборг на близько 3%.
Крім того, Швеція тимчасово призупинить суворі фіскальні правила, однак до 2035 року державні фінанси мають знову стати збалансованими. Це означає, що майбутнім урядам доведеться або підвищити податки, або скоротити витрати в інших сферах бюджету.
