У кількох областях Україні дітей перевели на дистанційне навчання через сильні снігопади. Зокрема, столична влада вирішила на два дні закрили школи та садочки. Як повідомили у КМДА, це має розвантажити дороги та мінімізувати паркування вздовж них.
Чи доцільне закриття навчальних закладів у зв’язку з негодою та яка ситуація зі снігоприбиральною технікою на вулицях Києва, в ефірі Українського радіо розповіли голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик та директор компанії "А+С Україна" Дмитро Беспалов.
Як закриття шкіл вплинуло на киян
Віталій Селик вбачає основну проблему не в закритті навчальних закладів, а в тому, що про це не повідомили заздалегідь.
"Проблема, яка трапилася вчора (10 лютого – ред.) сталася швидше через недостатню комунікацію, тому що інформація про те, що зачиняються школи та садочки з’явилася в обід, до батьків вона дійшла ввечері, а деякі батьки дізналися про це, коли вже лягали спати. Тому це треба було зробити мінімум за добу, щоб батьки мали цей буферний час. Сніг у нас іде не перший день і є прогнози погоди, які свідчили про те, що в ці дні потрібно обмежити навчання в школі", – сказав Селик.
Читайте також: Коли очікувати на сильні морози. Розповідає директор Укргідрометцентру
Багато кого обурило закриття садочків і шкіл. Оскільки ті в більшості випадків знаходяться у пішій доступності від дому. Дмитро Беспалов вважає, що цей крок був виправданим.
"Садочки закрили не лише для того, щоб залишити дітей удома, а й частково (залишити вдома – ред.) їхніх батьків, що призвело до суттєвого зменшення трафіку. Сьогодні (11 лютого – ред.) ранкова година пік була завантажена вдвічі менше, ніж учора (10 лютого – ред.), коли навчальні заклади працювали. Тому якісь позитивні наслідки для столичних доріг це рішення принесло", – сказав Беспалов.
Яка ситуація з прибиранням снігу у місті
"Техніка, яка прибирає сніг працює в агресивному середовищі, бо зазвичай цей сніг має в собі велику кількість солі, яка дуже швидко роз’їдає механізм. Ця суміш роз’їдає раму ЗІЛа завтовшки 2 см за п’ять років. Тому така техніка насправді довго не живе. Купувати нову дуже дорого. Такі комбайни можуть коштувати 300-500 тисяч доларів. Це не завжди раціонально, тому місто останнім часом взяло тактику, що сніг прибирають грейдерами до узбіччя, а далі вже його збирають трактори та вантажать на самоскиди, які вивозять його на полігони, зелені зони, розв’язки, спеціально призначені для вивантаження снігу", – розповів Селик.
За його словами, у 2020 році місто закупило дві снігоплавильні машини для Печерського і Шевченківського району. Вони коштували 30 млн грн платників податків.
"Проте навіть ці машини не можуть упоратися з усім снігом, який лежить на вулицях Києва. Для Києва потрібно будувати величезні стаціонарні снігоплавильні пункти, де сніг танув та потрапляв у каналізацію. Проте будівництво таких систем коштує великих грошей – близько 50-100 млн грн", – зазначив експерт.
Як розповів Селик, зазвичай сніг, який лежить на вулицях Києва, потрапляє в дощову каналізацію, а звідти ця вода без жодного очищення потрапляє в Дніпро через малі річки міста.
"За чинним Генпланом до 2020 року в Києві мали б збудувати 74 очисні споруди перед впаданням дощової води в Дніпро. За цей час збудували нуль. Тобто зараз у нас є велика екологічна катастрофа, коли ми цю суміш із сіллю, бензином та іншими домішками скидаємо напряму в дніпровську воду", – додав він.
