Під час великого обміну полоненими у форматі "тисячу на тисячу", який провели протягом 23—25 травня, звільнили бійців із 46 частин, з яких раніше не повертали нікого.
Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
"Повернення бійців із цих підрозділів довгий час блокувалося російською стороною з різних причин", — повідомили у штабі, але не уточнили, про які причини йдеться.
Зазначається, що кожен третій звільнений український військовослужбовець пробув у полоні понад три роки — 311 військових утримувалися в полоні з 2022 року, 122 воїни — з 2023 року і 150 військових — з 2024-го.
Загалом серед звільнених були:
- 497 представників Сухопутних сил;
- 97 моряків Військово-морських сил;
- 95 бійців Територіальної оборони;
- 72 десантники;
- 21 представник Сил безпілотних систем;
- два представники Повітряних сил;
- два представники Сил підтримки;
- 56 прикордонників;
- 31 нацгвардієць;
- один представник Державної спеціальної служби транспорту.
Крім того, додому повернулися 175 оборонців Маріупольського гарнізону, 81 із них потрапили в полон з Азовсталі.
"Усі визволені військовослужбовці — це солдати та сержанти, які тримали оборону на найгарячіших ділянках фронту", — зазначили у Координаційному штабі.
Обмін полоненими "1000 на 1000"
23 травня, Україна та Росія провели перший етап обміну в межах формату "1000 на 1000", про який домовилися на переговорах у Стамбулі 16 травня. Тоді додому повернулись 697 людей, серед яких є військовополонені та цивільні заручники.
24 травня відбувся другий етап, у межах якого в Україну повернулися 307 військовослужбовців ЗСУ, прикордонників та нацгвардійців.
25 травня під час третього етапу обміну з російського полону повернулись 303 українські військовослужбовці.
У російському Міноборони прозвітували, що за три етапи цього обміну українська сторона віддала Росії 880 військовослужбовців, а також 120 "цивільних", які були засуджені в Україні за держзраду та колабораціонізм, та виявили бажання виїхати на територію РФ.
