Творці й актори "Відданої" розповіли про зйомки, еротичні сцени та сотні суконь

Творці й актори "Відданої" розповіли про зйомки, еротичні сцени та сотні суконь

Творці й актори "Відданої" розповіли про зйомки, еротичні сцени та сотні суконь

16 січня в кінотеатрах України відбулася прем’єра фільму "Віддана". Стрічка знята за мотивами книжки Софії Андрухович “Фелікс Австрія”. Сам роман отримав літературну премію "Книга Року ВВС" 2014-го року. Прем’єра фільму стала дуже обговорюваною мистецькою подією в українському культурному середовищі. В ефірі Радіо Культура поговорили з режисеркою фільму Христиною Сиволап, продюсеркою Надією Зайончковською та акторами, які зіграли головні ролі: польською акторкою Мар’яною Янушевич та українськими акторами Олесею Романовою і Романом Луцьким.

Сюжет фільму розгортається у Станіславові (теперішній Івано-Франківськ) у другій половині ХІХ століття. Доктор Анґер втрачає в пожежі дружину, але вдається врятувати двох дівчат — рідну доньку Аделю і доньку хатніх робітників Стефанію. За 25 років дівчата виросли і так само нерозлучні, хоча Аделя тепер заміжня. Стефа ж порається по господарству, втамовуючи свою пристрасть у кулінарії. Та жінки досі не розуміють, хто вони одна одній: сестри й подруги, чи служниця та господиня.

віддана

"Сьогодні зранку я пила каву й погортала Instagram по гештегу #Віддана. І наштовхнулась на таку думку, після якої можна далі не читати відгуки. Дівчина написала, що, дивлячись фільм, вона побачила себе. І це найприємніший комплімент і для режисера, і для акторів. Тому що ми для цього це й робили. Відгуків багато, вони дуже різні , але дискусії – це прекрасно. Інакше – нікого це не зачепило, ніхто не хоче про це сперечатися. Тому це найкраща нагорода – викликати дискусії. Порівнювати з книжкою варто, ми ж не приховуємо, що зняли його за мотивами роману. Читати книжку, скоріше, треба перед переглядом. Просто я так завжди роблю, бо після фільму завжди нецікаво читати книжку. Хоча, мені здається, у нашому випадку і після фільму буде цікаво. Бо, як на мене, це два різних твори. Вони різні за настроєм", – розповідає режисерка фільму Христина Сиволап.

За її словами, навіть Софія Андрухович казала, що уявляла все трошки інакше, атмосфера у цих двох творах різна, але вона унікальна й самодостатня. Усі лінії в цьому фільмі втілити було не можна через об’ємність роману, тому була виділена основна лінія героїні.

Про "голі" сцени

"Наш перший день, коли ми зустрілися й познайомилися на знімальному майданчику, був під час роботи над тизером. Я приходжу на знімальний майданчик і, виявляється, я буду мити дівчину. Більш того, вона має бути гола. А коли почалися безпосередньо зйомки, весь день була голою я. І тоді я зрозуміла, що між нами немає жодних таємниць, і можна було нормально працювати", – каже Мар’яна Янушевич, яка зіграла головну героїню Стефанію Чорненько. 

Водночас, за її словами, оголені сцени не були вульгарними, це виправдані й важливі сцени, щоб показати стосунки між панією і служицею.

"Я читала сценарій за ніч до проб. У мене була ніч на те, щоб усе обдумати, вивчити текст і зрозуміти, що за матеріал, з яким я маю завтра йти на проби. Я навіть не знала, що то за роль", – ділиться Олеся Романова, героїня Аделі Сколик.

віддана

"У мене теж перший знімальний день був "голим". Хоча я вже це сприймаю, як кажуть на Галичині, як Боже провидіння", – додає Роман Луцький, герой Петра Сколика.

Про стосунки між головними героїнями

"Мені не було це складно, а було цікаво, приємно. Я себе відчуваю інколи панянкою, я хочу бути панянкою. В житті я, скоріше, служниця, ніж панянка. Але мені подобається гратися в це", – каже Олеся Романова.

При цьому Мар’яні Янушевич спочатку було складніше через незнання мови.

"Для мене це спочатку було важко, зважаючи на те, що не знала на початку української мови. Після прочитання книжки та сценарію, хотілося зрозуміти глибше цей час, хоча я знала якісь історичні факти й деталі тієї епохи. Роман (партнер по знімальному майданчику Роман Луцький – ред.) допомагав мені, бо він родом з Івано-Франківська, як в історичному, так і в мовному плані про те, що стосується галицьких акцентів. Я сама не знаю, хто я більше – панянка чи служниця, але роль служниці – це в мене дебют. Але колись працювала офіціанткою і намагалася весь досвід, який отримала від цієї роботи, вкладати у Стефу", – розповідає Янушевич.

Про старий Івано-Франківськ, декорації та 150 суконь

"Я ще раніше до фільму часто переглядав старі фотографії Івано-Франківська. Я не є корінним франківчанином, але, мабуть, знаю його краще, ніж корінні жителі. Мені найбільше подобається наша друга ратуша. Там незрозуміло, якою перша ратуша була – дерев’яною, мабуть, бо згоріла під час пожежі. Ця австрійська ратуша, яка у нас відтворена у фільмі, вона була розбомблена під час Першої світової війни, для мене – найкрасивіша", – ділиться Роман Луцький.

За його словами, він обходив єврейські дворики навколо ратуші. І всі ті дворики збіглися з довоєнними фото.

"Де мій дім, там стояв австрійський будинок. Тобто в кіно автентика є. Зараз дуже мало збереглося у Франківську чогось цінного. Так, є фасади. Але, якщо всередину заходиш, там вже все інше. Треба щось із цим робити", – вважає актор.

віддана

Режисерка Христина Сиволап каже, що знімали "Віддану" не у самому Франківську.

"Хоча дуже хотіли, їздили в експедиції. Шукали зі знімальною групою, де лишились якісь клаптики вулиць, які б послугували локацією. Але навіть якщо є історичні пам’ятки, то вони вже перемішані з сучасними, з радянського періоду будівлями, або рекламою. Місто, на жаль, не має такого вигляду, щоб знімати у ньому кіно. Хоча воно й не має так виглядати. Тому ми зробили Станіславів під Києвом", – каже Сиволап.

Режисерка розповіла, що Катерина Кухар виконувала складний трюк, і потрібна була акторка, яка в змозі це зробити.

"Не всі актори можуть, тут буде маленький спойлер, літати над землею. Вона фізично дуже сильна, вона прима-балерина. Мало того, у нас були кадри, де ми хотіли використати дублерку, і ми хотіли її не чіпати. Але Катерина категорично відмовилась і сказала, що всі трюки хоче виконувати сама, і це її дебют у кіно. Щодо інших акторів, вони також епізодично у нас присутні. В нас є така сцена, де на день народження Аделі запрошене високе панство. Ось так виникла ідея запросити на роль цього панства Аду Роговцеву, Юрія Андруховича, Ірму Вітовську. Вони у нас в ролі VIP-персон того часу", – пояснила Сиволап.

"З великим задоволенням гралося у всій цій красі: і костюми, і декорації. Я кожну деталь дуже любила розглядати на майданчику. У мене був салон – у будинку героїні Аделі, – де на полиці стояло дуже багато предметів, які справді історичні. Я питала у художників, і мені розповіли, що у кожного предмета дуже складна історія", – каже Романова.

За словами Янушевич, їй бракуватиме корсету.

"Я завжди мріяла про історичний проєкт, бо навчалася історії мистецтв. І цей період (події фільму розгортаються на початку ХХ століття – ред.), він магічний. Щодо костюмів, то у Стефи одяг був скромніший, ніж у Аделі. І моя героїня носила корсет. Тому вже потім, знявши його, я відчувала, що мені бракує корсету. Коли перебуваєш у корсеті, то маєш геть інакшу поставу. І саме відчуття інше", – ділиться акторка.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди