11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Впродовж 1941-1943 років на території Житомира функціонував найбільший концтабір в області — "Шталаг-358". Табір заснували з початком окупації Житомира гітлерівськими військами у липні 1941 року. Він став місцем загибелі 67 тисяч радянських військовополонених.
Про це Суспільному розповів Юрій Колокольцев, історик, голова громадської організації "Спокута".
Для розміщення концтабору використовували територію колишнього військового містечка на Богунії. Усього через фільтраційний табір пройшли понад 100 тисяч полонених. "Шталаг-358" діяв до кінця 1943 року, допоки Житомир не звільнили від гітлерівських загарбників", сказав Юрій Колокольцев.
"28 могильників знаходилося на території військової частини у 1944 році, після звільнення Житомира. Це підрахувала комісія. Там було поховано близько 67 тисяч чоловік. Тут було масове зібрання людей, що перевищувало, навіть, населення Житомира, яке на той час складало десь близько 42 тисячі людей, це після евакуації. І приблизно стільки ж, в окремі моменти, на цій території знаходилося військовополонених. Їх не було де розмістити, і вони ночували буквально на землі, під дощем, під снігом, аж поки потім не будували бараки. Полонені вмирали сотнями, і це була цілеспрямована політика нацистів — знищити їх якомога більше", — сказав історик.
Зі слів Юрія Колокольцева, "Шталаг-358" був фільтраційним табором. Військовополонених, які потрапляли до нього, сортували. Одразу розстрілювали командирів червоної армії, євреїв, представників НКВС. Полонених утримували у скупченості, годували раз на добу — смертність становила до 40 осіб щодоби.
"На території концтабору фактично залишався солдатський і сержантський склад. Раціон складав пів літра води на людину і 100 грамів проса. І цих людей використовували на дуже важких роботах. Зокрема, вони будували трасу Житомир-Бердичів. Тут же була лісопильня, в цьому районі, недалеко від "Шталагу", де також працювали військовополонені. Але найстрашніша праця була на Соколівському кар’єрі, де вони вручну добували каміння", — розповів Юрій Колокольцев.
За словами Юрія Колокольцева, концентраційні табори розташовувалися у декількох містах Житомирщини. Зокрема, у Бердичеві у 1941 році діяв філіал Богунського табору "Шталаг-358" у колишньому військовому містечку "Елінг". У липні 1941 року до табору зігнали до 48 тисяч військовополонених, умови перебування були такі ж, як в концтаборі Житомира.
"Табори фактично розміщалися у кожному великому містечку. Зокрема, у Бердичеві був філіал житомирського концтабору. Там теж на Лисій горі десь близько від 4,5 тисяч до 6 тисяч людей були розстріляні. У Звягелі теж це було, в Коростені. Тобто терор нацистів відбувався повсюди: і мирного населення, і військовополонених", — сказав дослідник історії.
Біля території колишнього концтабору "Шталаг-358" розташовані могильники. За словами, Юрія Колокольцева, тут поховані близько 14 тисяч людей. Станом на 8 квітня 2025 року відомі 16 імен загиблих у концентраційному таборі "Шталаг-358". Дослідник сказав, що невідомо, хто саме тут загинув.
"За архівними данини, якщо говорити, як підраховувалася кількість жертв, то не викопували ж їх всі, не перераховували. Просто брали розмір могильника, вимірювалась його довжина, ширина, глибина і приблизно, яку кількість трупів сюди прикопували вбивці. Це робилося саме в такий спосіб. Коли ми візьмемо будь-який з цих могильників, то фактично захоронена одна тисяча або і більше людей в одному могильнику", — розповів історик.
За словами Юрія Колокольцева, пам’ять про полеглих військовослужбовців у концтаборі на Житомирщині не вшановують на належному рівні.
"Це все сторінки глянцевої історії, тому що радянській владі було абсолютно недоречно це все афішувати. І зараз тут фактично зарослі, ліс. Тут люди вже скоро гриби будуть збирати, ягоди. Чи достойно це пам’яті загиблих? Це наочний приклад того, яке через 80 років у нас ставлення до пам’яті полеглих", — сказав Юрій Колокольцев.
Раніше Суспільне розповідало про те, що У 1943-му році через житомирський концтабір "Шталаг-358" пройшов Інокентій Смоктуновський, який згодом став радянським кіноактором. Тут він був близько місяця, а потім, під час етапування до Бердичева втік.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
