У Коростишівській громаді на Житомирщині місцеві підприємці, які займаються обробленням каменю, майже рік не можуть утилізувати відходи виробництва. Полігони твердих побутових відходів їх не приймають, а спеціальне пульпосховище, куди їх можна було складувати та переробляти, не споруджують — місцеві депутати не ухвалюють рішення про виділення земельної ділянки.
Про це Суспільному розповів виконавчий директор асоціації "Камінь України" Віталій Костюк.
За його словами, не території Коростишівської громади працює 150 каменеобробних підприємств, які щомісяця продукують декілька тонн пульпи, яку потрібно кудись вивозити. 29 лютого депутати Коростишівської міськради вперше за 10 місяців зібралися на сесію, проте рішення про виділення земельної ділянки під облаштування пульпосховища не підтримали.
"Раніше ці відходи ми вивозили на полігон твердих побутових відходів — як шар пересипки сміття, але на сьогодні полігон це не приймає, і зараз просто відбувається накопичення пульпи на підприємствах. Підприємці, які займаються цим бізнесом, нині поставлені в такі умови, за яких вони не можуть офіційно нічого зробити. Якби дали можливість утилізувати ці відходи у певному місці, то, зрозуміло, що всі возили б їх туди", — сказав Віталій Костюк.
Попри те, що згідно із даними лабораторних досліджень відпрацьовані відходи каменевиробництва не загрожують довкіллю, каменярі Коростишівської громади готові долучитися до співфінансування у спорудженні пульпосховища, якщо виділять земельну ділянку, каже виконавчий директор асоціації "Камінь України".
"Підприємці готові допомогти громаді у питанні вивозу цієї пульпи. Якщо органи місцевого самоврядування будуть вбачати потребу у допомозі підприємців, то ми будемо готові долучитися до організації цього пульпосховища, адже це потрібно самим підприємцям", — розповів Віталій Костюк.
Коростишівський міський голова Іван Кохан розповів, що земельну ділянку для облаштування пульпосховища визначили. Також це питання депутати погодили на засіданні постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури та екології. Наразі все залежить від рішення депутатів на сесії. Її планують скликати у п’ятницю, 8 березня.
"Ми провели невелику дорадчу раду, і зараз це питання вже готове до голосування. Я хотів би скликати сесію на вчора, але не виходить. Ми вирішили у п’ятницю. Порадились, але ми маємо лише 8 депутатських погоджень із 26. Тобто знову може створитися ситуація, коли сесія не відбудеться", — сказав посадовець.
Також, з його слів, одна із приватних компаній області розробила проєкт майбутнього підприємства з переробки, а не просто захоронення пульпи. Згідно із проєктною документацією, пульпу використовуватимуть для виробництва бетону.
Кандидат біологічних наук Іван Хомяк розповів, що відходи каменеобробки можуть загрожувати довкіллю, оскільки мають у своєму складі токсичні метали. Тому місце зберігання пульпи має бути ізольованим, зокрема, від грунтових вод. Набагато ефективніше та у перспективі дешевше використовувати відходи як вторинну сировину.
"Якщо пульпосховище буде побудоване із доступом до нього грунтових вод, то не матиме значення, чи ми викидаємо цю пульпу деінде, чи зберігаємо у пульпосховищі. Проникнення цих речовин у грунтові води буде спричиняти забруднення. Як варіант може бути зв’язування пульпи із будівельними матеріалами, наприклад, як барвник для різних будівельних матеріалів, наприклад, для виготовлення тротуарної плитки абощо", — сказав науковець.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
