12 грудня у Житомирі попрощались із 42-річним підполковником Миколою Супруном. З 2014 року чоловік захищав східні кордони України. Після важкого поранення залишив військову службу, але продовжив займатись військовою справою та волонтерством. Микола Супрун помер в грудні 2023 року.
Микола Супрун навчався в житомирській школі №25, потім закінчив Харківський гвардійський інститут танкових військ та здобув кваліфікацію спеціаліста військового управління, офіцера тактичного рівня.
Сусідка Миколи пригадує, що він був активний, цілеспрямований і дуже радів, що обрав для себе військову службу.
"Він був усміхнений, настільки енергійний, що й сумніву не було, якщо він мріяв про щось, то ця мрія у нього збувалась. І він дуже непосидючий, завжди в русі був, завжди кудись біг. Він вибрав собі військову професію і дуже від того радів. Я пам’ятаю, як він приїжджав з Харкова, як мій син, який був молодших за Колю, дивився на нього, як він хотів на нього бути схожим і вибрав собі ту саму професію. І от зараз наш син лежить там. А Колю ми востаннє бачили у вересні, він ховав свого побратима. Хто б знав, що так станеться, пройде так мало часу, і немає його. Шкода, він був нам як син. Дивишся і не віриться, що його вже немає з нами", — сказала на прощанні сусідка військового.
Микола Супрун з 2014 року брав участь в бойових діях на сході України. Під час військової операції в Іловайську отримав тяжке поранення. Після лікування та реабілітації був змушений залишити військову службу і почав допомагати пораненим побратимам та дітям, які втратили батьків на війні, розповів голова військово-цивільної спілки "Бойове братерство України" Леонід Климчук.
"Я пам’ятаю Миколу Васильовича ще з 2014 року, він проходив військову службу у 8 армійському корпусі в командуванні, я на той час був командиром. Разом з ним пересікались під час бойових дій на Арабатській стрілці. Він відповідав за технічне забезпечення військових частин і підрозділів, які безпосередньо виконували задачі. Порядний, відповідальний офіцер. Після того, як він отримав поранення, міг би спокійно знаходитись вдома. Але він прийшов до нас, бойових побратимів, щоб допомагати таким самим як він — пораненим, діткам допомагав, які втратили тата або маму на фронті. У нас є проєкт "Батьківське серце", активно брав участь у громадському житті, в діяльності нашої громадської організації", — розповів Леонід Климчук.
Побратим Миколи Супруна Володимир Клепіковський сказав, що Микола все своє життя займався військовою справою і був з миротворчою місією в Косово.
"Він був надійним другом, в його жилах текла військова кров, він все своє життя віддав армії, виконував миротворчу місію в Косово, з 2014 року захищав нашу рідну Україну. На жаль, він отримав тяжке поранення, яке змусило його піти з військової служби. Але він залишався таким же активним і намагався допомагати, в першу чергу, таким же побратимам, як і він, які теж отримали поранення і яким також потрібна була допомога. Він був дійсно, справжнім бійцем, будемо його пам’ятати", — сказав Володимир Клепіковський.
Поховали підполковника Миколу Супруна 12 грудня на Смолянському військовому кладовищі Житомира. У військового залишилися дружина та син.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою!
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
