На Житомирщині фахівці ДСНС провели рейд, під час якого перевірили пічне опалення у приватних будинках. Перевірку проводили у селі Стрижівка Коростишівської громади. Місцевим жителям нагадали про необхідність постійного обслуговування грубок або твердопаливних котлів. Також на місці допомагали усувати певні недоліки. Грубки у місцевих жителів перевіряли рятувальники та фахівець із пічного опалення.
Про це Суспільному розповіла фахівчиня сектору роботи зі ЗМІ Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Юлія Севастьянова.
За її словами, з початку 2023 року на території Житомирщини сталося майже двісті пожеж, причиною яких стало несправне пічне опалення. Крім профілактичної роботи серед населення, ніяких інших важелів впливу, на кшталт адміністративних, у ДСНС немає.
"Ми можемо роз'яснювати, можемо акцентувати увагу, розповідати людям, що і як потрібно робити, але штрафів, наприклад, ми накладати не можемо. Тому намагаємося достукатись до людей і пояснити, до яких наслідків призводить халатне ставлення до пічного опалення", — розповіла Юлія Севастьянова.
Фахівець із пічного опалення Микола Волощук, який брав участь у рейді, розповів, що через несправну грубку хата може згоріти за 15-20 хвилин. Найбільш небезпечним є те, що, як правило, спочатку займається дерев'яний дах, отож господарі можуть помітити пожежу, коли покрівля буде повністю у вогні.
"Дерев'яні перекриття у таких будинках вкрай сухі, балки йдуть пересохлі і все загоряється вкрай швидко і легко, — пояснює Микола Волощук. — Погіршує ситуацію й те, що інколи люди тримають на горищі сіно чи солому, а там займання так само може статися. Взагалі будинок може загорітися вкрай швидко — все сухе. Якщо відбувається займання сажі, то люди навіть не побачать, як займається ця сажа і дерев'яний дах. Більшість пожеж таких починаються саме з даху".
Під час рейду місцевим жителям нагадали про необхідність постійного обслуговування грубок або твердопаливних котлів. Також на місці допомагали усунути певні недоліки. Зокрема, у будинку Світлани прибили під грубкою металевий лист, аби жар, який може випасти із печі, не підпалив дерев'яну підлогу у хаті.
"Коли чистимо грубку, ми повністю всю сажу вичищаємо — два-три рази на сезон. А ті дрібні зауваження, що нам зробили, ми їх врахуємо, звісно", — каже Світлана.
У сусідньому будинку Анатолій грубкою користується не завжди. Там є газовий котел, отож дровами палять рідко. Попри це господар кожен рік трусить сажу та перевіряє стан грубки.
"Навесні і восени грубку треба однозначно трусити. І це треба робити не для ДСНСників, а для себе, бо хата згорить на раз, а будувати нову вкрай дорого і вкрай довго. Ми опалюємо переважно газом, а якщо дуже холодно, то підтоплюємо грубку. Грубка у нас — це такий собі резервний варіант", — каже Анатолій.
В деяких будинках рятувальники виявляють порушення щороку: не закріплені дверцята грубки, потріскані стіни печі, відсутність металевого покриття та речі, які сушать майже над вогнем. Це лише частина порушень, які можуть призвести до пожежі.
Господарі пообіцяли виправити недоліки за кілька днів.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
