У мексиканському місті Гвадалахара підбили підсумки міжнародного конкурсу з комп'ютерних розробок "Infomatrix-2023". Ліцеїст "Житомирської політехніки" Остап Терентюк отримав бронзову нагороду, а Михайло Москаль став фіналістом. Про це в етері Українського радіо Житомир розповів старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення Житомирського державного університету "Житомирська політехніка", керівник гуртка "Юний програміст" Микола Тарасюк.
За його словами, вже шостий рік поспіль українська команда представлена і учасниками з Житомира. Якщо у минулі роки це були учні загальноосвітніх навчальних закладів, то цьогоріч до складу національної команди увійшли ліцеїсти "Житомирської політехніки".
"Житомиряни пройшли всі етапи відбору та підготовки в національну команду і гідно представили свої проєкти, – розповідає Микола Тарасюк. – Михайло Москаль з проєктом "Testic" став фіналістом, а Остап Терентюк з проєктом "4-Dots" отримав бронзову нагороду. Обидва хлопці вже є випускниками "Наукового ліцею" державного університету "Житомирська політехніка" у 2023 році.
Який шлях пройшли учасники конкурсу?
Більшість людей вважають, що конкурс досить таки простий: відправив роботу – і все, вже фіналіст. Ні. Сам "Infomatrix" включає в себе досить серйозний відбір. Починаючи з 2017 року, Україна отримує високого рангу нагороди, демонструючи, що у нас є розумні діти, які працюють з крутими проєктами.
Цього року був жорсткий національний відбір. Спочатку роботу оцінювали заочно. Проєкт, який подавався на конкурс, повинен був мати практичне спрямування. І учасник мав мотивувати суддів: для чого робота створювалася, чи є у неї аналоги, чим ця робота краща за інші. А далі, коли учасник отримував виклик на національний фінал, він повинен був представити особисто свою роботу англійською мовою. Цього року це був онлайн фінал. Все прозоро, відкрито, за протоколами. Можна було побачити, у кого які бали і за що отримані. Можна було подивитися й інші проєкти для того, щоб відкоригувати і свою роботу. Можна було ставити запитання учасникам.
Зазвичай, коли конкурс проводився офлайн, це було як великий ринок, де діти представляли свої роботи і можна було прийти і подивитися на будь-який проєкт, який вам цікавий, обмінятися досвідом. Можливо, навіть якась співпраця організовувалася між різними містами. У нас такі випадки були: діти з Житомира, Дніпра і Чернігова у 2018 році розробляли свою власну комп'ютерну гру. І це класно. У цьому і полягає суть цього конкурсу.
Цього ж року після онлайн захисту відібрали роботи, якими учні мали представляти честь країни в самій Мексиці. Для них зробили окремий суперфінал. І тут обирали основну трійку та двох дублерів. Дублер – це потенційний можливий учасник, який може взяти участь у конкурсі, якщо в основних претендентів виникнуть проблеми. Ми взяли до уваги, що учасники – діти з різних областей і не завжди є можливість вийти в онлайн ефір. Тоді ми виставляємо іншого резервного учасника. Але мексиканська сторона дала можливість виступати і дублерам. І у нас так вийшло, що Михайло Москаль в основній сітці був третім у суперфіналі в Україні, а Остап Теренюк був його дублером і займав четверте місце.
Які роботи ви пропонували на розгляд журі цього року?
У нас було два проєкти. Михайло Москаль представив проєкт "Testiс". З ним ми вже були на кількох наукових конференціях. Особливо ця розробка важлива для нас в такі складні часи, коли відбувається дистанційне навчання. Цей проєкт надає можливості проконтролювати знання дітей. Це тестова онлайн платформа, в якій ми використали все найкраще з усіх освітніх платформ, які є в Україні.
Працюючи над проєктом, думали: а як наші учні можуть обійти існуючі системи тестування, аби покращити свої результати, навіть, не вивчаючи матеріал. Хлопці вчилися обманювати систему. І ми надали детальний звіт представникам систем тестування, що от, у вас є такі проблеми. І нині, за допомогою наших розробок, ці системи вдосконалилися. І це дуже круто. Дуже приємно, що швидко було вжито заходи, щоб на сьогоднішній день це вже працювало нормально. Наші діти врахували це в своїй розробці і по максимуму зробили велику кількість позитивних моментів для вчителя.
Наша платформа все автоматизує. Вчителю потрібно тільки один раз додати дітей в свій онлайн клас, створити тести, обрати систему оцінювання і запланувати тести. Ця платформа круто працює особливо з дітьми, які навчаються в екстернатній формі, не перебуваючи в Україні. На нашій платформі після виконання роботи учнем одразу можна роздрукувати всі відповіді. У вас буде готовий бланк, в якому можна зберігати і в паперовому вигляді всі відповіді дитини. Одразу всі дані заносяться в електронний журнал. До того ж вчитель може окремо роздруковувати результати кожної дитини, якщо та подає апеляцію, або хоче поспілкуватися стосовно своїх результатів.
Нашою гордістю є переможець Остап Терентюк і його проєкт "4-Dots". Багато суперечливих питань виникало на фінальному етапі в Україні. Це віртуальний сайт і гра, яка розвиває логіку та стратегію. Ви граєте за комп'ютером і фактично працюєте зі штучним інтелектом, який грає проти вас. Задача така: на якійсь ігровій зоні вам потрібно виставити так ходи, щоб вийшло чотири крапки, і після цього ви починаєте захоплювати певну територію. Ви повинні прорахувати кроки наперед, але комп'ютер непередбачуваний, тому це важко зробити. Остап розробив велику кількість різних алгоритмів для того, щоб можна було тренувати мозок людини поступово.
Ця гра буде цікавою особливо дітям, які працюють над ерудицією, також шахістам та людям, які ведуть активну розумову діяльність. Аналогів такій розробці ми не знайшли, хоча я і не скажу, що це повністю наша авторська розробка, тому що ми все ж таки десь брали якісь аналогії, щоб можна було зацікавити дітей. Ця гра двомовна: українською та англійською.
А що відбувається після завершення конкурсу? Учасники патентують свої розробки чи в якийсь інший спосіб захищають свою інтелектуальну власність?
Якщо брати проєкт Михайла, то ми надавали його безкоштовно, бо він іще сируватий. Ми не знали, яку кількість людей зможемо цією платформою охопити, яке навантаження на сервер і чи буде вона працювати. Були питання, чи буде ця програма платною. Можливо, перший внесок при реєстрації може бути, тому що потрібно буде оплачувати потужний сервер. Стосовно проєкту Остапа, то це був проєкт, який допоміг йому швидше вивчити програмування.
А чи були представлені росіяни на конкурсі? В минулі роки, знаємо, вони були на таких заходах.
У 2017 – 2019 роках Росія була представлена командою з Казані, і ми з ними перетиналися. В ці роки конкурс проходив у Румунії і організатори трохи не розуміли, що Україна і Росія – це різні країни. Навіть коли вже на той час в нашій країні був військовий конфлікт, наші стенди ставили разом. І ми роз'яснювали оргкомітету, що такого бути не може. До нас дослухалися. В 2019 році до нас підійшов керівник з Росії і сказав: "Зрозумійте, що Росія – не тільки Путін і не тільки війна. Ми все розуміємо, що у вас відбувається, але ми не можемо це сказати". У нас відбувся певний діалог, але далі ми вже не спілкувалися. В Мексиці цього року Росія не була представлена. І європейський континент по-бідному був представлений. Здебільшого це були представники Америки, країн Азії.
Ваші учні створюють проєкти, завдяки яким вони можуть заробляти реальні гроші.
Ми створюємо проєкти, які і надалі матимуть життя. Більшість учасників конкурсу, починаючи вже з 10 класу, працюють на IT-компанії, хтось виконує конкретні замовлення. Для них це важливо – навчитися продавати свої продукти на ринку.
Що відомо
Участь в конкурсі "Infomatrix-2023" взяли понад 20 країн світу. Українська команда була представлена майже в усіх категоріях і налічувала 21 учасника. Українці вибороли 14 нагород. Золото – три проєкти, срібло – п'ять, бронза – шість.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
