17 січня у Житомирі попрощалися з 43-річним вчителем ліцею №23 Миколою Кондратюком, який служив у ЗСУ і віддав життя за Україну. Загинув наш воїн дев'ятого січня від поранень, отриманих під час артобстрілу армією РФ поблизу Бахмута.
Попрощатися з Миколою Кондратюком до будинку, де він жив, прийшли його рідні, побратими, друзі та учні.
Подруга Миколи Кондратюка Олена Дорошенкова розповідає, що знала його 26 років.
"Ми з Колею були друзями, і ще я була його викладачкою – він займався йогою і тренувався у мене в клубі "СВАМІ". Микола був нашою родиною. Це у нас в кожного є одна мама, один тато, а у Миколи, крім них, родиною було ще й ціле місто. Пам'ятаю, коли під час карантину усі клуби не працювали, він приніс усю свою зарплатню, щоб ми могли дозволити собі за щось існувати. Навряд чи сьогодні можна зустріти людину, яка була б такою, як Микола. Це дуже важка втрата. Він не вмів ненавидити – навіть своїх ворогів. Він був безстрашним. Я йому говорила: "Може, ти, як педагог, вже залишишся тут?" А він у відповідь казав: "Там хлопці, я не можу їх покинути. Мені потім буде соромно", – розповідає Олена Дорошенкова.
Микола Кондратюк народився і все своє життя прожив у Житомирі. Закінчив ЗОШ №3 і Житомирський технологічний коледж, здобув спеціальність технолога. Після того пішов до Національного університету фізичного виховання і спорту у Києві – там він обрав собі професію викладача фізкультури і спорту та спортивно-бальних танців. Працював вчителем фізичного виховання у житомирській школі №23. Його знали багато викладачів, студентів та учнів, які займалися танцями. Працював і вчився на менеджера Микола Кондратюк також і в Поліському національному університеті. На захист України чоловік став до лав ЗСУ навесні 2022 року.
"Він був справжнім воїном, – говорить побратим Миколи Вадим Яницький. – Він пішов захищати нашу рідну землю від навали з перших днів. Він був справжнім. На жаль, кращі йдуть одразу, війна кращих забирає".
З початком повномасштабної агресії РФ проти України Микола Кондратюк став на захист України і вступив до лав ЗСУ попри те, що був єдиним сином у сім'ї.
"Ми з ним довго дружили. Раніше, ще до війни, їздили в Крим, а коли він поїхав на війну, то сказав: "Я Крим поверну. Я все для цього зроблю, і ми знову поїдемо туди на відпочинок. Це була людина з великої літери, людина-позитив – де був він, там завжди був гарний настрій. Його усі любили та поважали, у нього було дуже багато друзів і знайомих", – говорить друг Миколи Кондратюка Артем Галанзовський.
Попрощалися з Миколою Кондратюком у Свято-Михайлівському соборі. Поховали нашого воїна на Смолянському військовому кладовищі. У Миколи Кондратюка залишилася матір.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
