Олександр Шваб – підполковник служби цивільного захисту, начальник Народицької 14-ої пожежно-рятувальної частини. Вже 30 років він працює в Держслужбі з надзвичайних ситуацій. Олександр Шваб розповів Суспільному, як працюють народицькі рятувальники під час війни.
24 лютого, отримавши повідомлення про початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України, рятувальник не повірив, що таке могло статися.
"Старший водій мені зателефонував о 4:30 і сказав, що десь бухкає, – розповідає Олександр Шваб. – А я спросоння, думаю, бухкає та бухкає. Він каже: "Війна почалася". Я не міг повірити в це. У мене в Білорусі сестра, також у Росії сестра живе. А через декілька хвилин зателефонував диспетчер і повідомив, що в селі Радча горить лісництво. Ми туди виїхали".
"Прибувши на місце виклику, встановили, що горить склад, – додає заступник начальника Коростенського районного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Житомирській області Сергій Зосіч. – Причина загоряння була незрозумілою. Чулися вибухи, але ми не звертали на це уваги. Думали, хтось щось робить. А потім…".
"Потім, коли вже поверталися назад, зупинилися біля п'яти поліцейських, – розповідає Олександр Шваб. – Там був окоп, кулемет. Ми показали уламки від "Урагана" і десь недалеко, метрів за 15-20, бахнуло. Ми поприсідали. Я присів біля машини, а поліцейський каже: "Їдьте звідси. Ви повинні рятувати людей". Вже наступали російські війська".
П'ять сіл Народицької громади з початку повномасштабного вторгнення до шостого квітня були окуповані. Це ускладнювало роботу рятувальників.
"Керівництво написало, що треба зберегти пожежну частину, – розповідає Олександр Шваб. – Підрозділ наш повинен був перебувати тут. Бомбили неподалік від нас. Літали літаки. Ми чергували. Хвилювалися, бо ночували у пожежній частині. Ми чергували по два караули. По 20 людей. І плюс я, мій заступник і Сергій Зосіч".
"Ми були певною мірою в ізоляції в плані харчування, тому що у нас були зруйновані мости. Їх розбомбили. Доставка, логістика не були налагоджені", – зауважив Сергій Зосіч.
Проте рятувальники продовжували працювати.
"Збирали боєприпаси. Їздили у Залісся, Мотейки, – каже Олександр Шваб. – Мені запам'яталося 20 березня. Бомбили. Випустили з "Ураганів" по селу Селець. Там три будівлі одразу спалахнули полум'ям. Троє поранених було. Через декілька хвилин жінка там померла від уламкових поранень. Усі галасують. За 30 років моєї служби не було таких випадків, щоб одразу було стільки постраждалих і така кількість займань".
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
