23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. На Житомирщині синьо-жовтий стяг почали публічно використовувати ще до проголошення незалежності. Як це відбувалося в Житомирі, Малині, Олевську та Бердичеві, Суспільному розповіли очевидці й краєзнавці.
Голова обласного об'єднання «Просвіта» Святослав Васильчук розповів кореспондентці Суспільного Анжеліці Нестерчук, що для одних синьо-жовтий прапор був символом майбутньої незалежної України, для інших — викликом радянській системі. У Житомирі для його підняття обрали ніч із 13 на 14 червня 1990 року — напередодні сесії обласної ради. На той час найбільшою громадською організацією був Народний Рух України. Його члени вирішили встановити синьо-жовтий стяг на міській раді вночі, щоб цього ніхто не помітив.
«І ось, щоб, як кажуть, в пику зробити цим комунякам, вирішили саме вночі підняти прапор. Ми зібрали вісім людей. Взяли все необхідне: прапор, щоглу, тризуб, домовилися з керівництвом. Через дах пройшли туди, до фронтону, і зняли той прапор, який був. Інші приходять, тикають пальцями: дивіться, до чого обнагліла міська рада. Вже, мовляв, прапор, бандерівський підняли. А мені так приємно. І ось на сесії більшість голосів проголосувала так само — підтвердити рішення президії про встановлення і використання української національної символіки в Житомирі», — розповів Святослав Васильчук.
Голова Малинської міської ради у 1990–1994 роках Володимир Студінський кореспондентці Суспільного Антоніні Глущенко розповів, що Малин став другим містом на Житомирщині, де офіційно ухвалили рішення про використання української символіки — майже за рік до відновлення незалежності України. 1 травня 1990 року один із робітників паперової фабрики проніс синьо-жовтий прапор у колоні демонстрантів. На вулиці Кримського молодь намалювала великий український стяг просто на проїжджій частині. Згодом прапор підняли над житловим будинком у центрі міста. 5 вересня 1990 року питання про підняття державного прапора винесли на розгляд сесії.
«Ми для того, щоб переграти сили, які нам протистояли, питання синьо-жовтого прапора віднесли до іншого питання, тобто не виносили його відкрито до порядку денного. І під час другого голосування із 39 депутатів 20 проголосували «за». Якраз цей один голос і вирішив питання позитивно. Жодного голосу не було проти», — сказав Володимир Студінський.
У коментарі кореспонденту Суспільного Василю Чепіку краєзнавець Анатолій Шинкар розповів, що в Олевську синьо-жовтий стяг уперше вивісили напередодні проголошення незалежності України — у серпні 1991 року. Активісти Народного Руху подружжя Едуард та Любов Петрови пізно ввечері піднялися на горище будинку, фасад якого виходив на центральну площу, і закріпили стяг у вікні.
«За свідченнями місцевих жителів, ця акція викликала серед жителів Олевської громади здивування, а в місцевої влади — несприйняття, тому що наступного дня сюди відправили наряд міліції, і вони зняли прапор із даху цього будинку. Це викликало особливий суспільний резонанс, тому що на площі на той час розташовувалися будівля районної ради та будинок селищної ради», — розказав Анатолій Шинкар.
Перший голова Бердичівської організації Народного Руху України Павло Передрій кореспондентці Суспільного Вікторії Каліновській-Павлюк розповів, що в Бердичеві синьо-жовтий прапор вивісили ще до його офіційного підняття над міською радою. Наприкінці 1989 року хтось встановив його на високій трубі котельні. Згодом стяг з'явився на зборах місцевого осередку Народного Руху та під час публічних акцій.
«Був у нас такий рухівець. Він уже помер, але сам походив із Галичини. І от він перший прийшов на збори з прапором. Я пам'ятаю, як він ніс його через парк. Потім ми вперше піднімали його під час мітингу до річниці Чорнобильської трагедії. Робили мітинг біля Нікольської церкви. Ще тоді секретар райкому прийшов і сказав: «Я не буду виступати, якщо тут буде хоча б один цей прапор. Під нього я ніколи в житті не стану», — сказав Павло Передрій.
За словами Павла Передрія, 17 жовтня 1991 року український прапор вирішили підняти над Бердичівською міською радою.
«На той час була така тенденція: не хотіли знімати радянські прапори. Тому в багатьох містах, у тому числі й у Бердичеві, спочатку вирішили встановити два прапори: радянський залишити, а український поставити. В принципі, люди мовчки були згодні», — розказав Павло Передрій.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
