ВИПРАВЛЕНО: під час оформлення матеріалу були допущені технічні помилки при перенесенні даних з чорнетки, зокрема, стосовно загальної суми укладених ТОВ “КЕС” з 2017 до 2026 року договорів на Житомирщині. Ця сума становить понад 188 мільйонів гривень. Також сума, закладена на очистку стоків, склала понад 165 мільйонів гривень. Суспільне перепрошує за помилку та публікує виправлені дані.
З 2021 року "Бердичівводоканал" заклав на очистку стоків приватною компанією понад 165 мільйонів гривень. За перше півріччя 2026 року у Бердичеві без торгів уклали 5 договорів на очистку стічних вод з приватною компанією ТОВ "Комплекс екологічних споруд" ("КЕС") на суму понад 28,6 мільйона гривень. Екологи неодноразово штрафували компанію через забруднення нею річки. Попри це, зі слів Бердичівського міського голови Сергія Орлюка, альтернатив у місті наразі немає і "КЕС" фактично має монополію на очистку стічних вод. Наразі у Бердичеві шукають фінансування для впровадження комунального проєкту.
Кореспонденти Суспільного дізнавалися, чому стічні води у Бердичеві очищає приватна компанія, які проблеми з цим виникають у процесі та якими є можливі рішення.
Що відомо про ситуацію з очисними спорудами у Бердичеві
Міське комунальне підприємство "Бердичівводоканал" для очистки стічних вод користується послугами приватної компанії ТОВ "Комплекс екологічних споруд", укладаючи з компанією прямі договори без торгів. За словами Бердичівського міського голови Сергія Орлюка, прямі договори з ТОВ “КЕС” заключають через відсутність альтернативи.
“Фактично тендер провести неможливо, бо альтернативного постачальника послуги немає. З очисними не можна просто зайти і замінити виконавця. Цій історії — вже понад 15 років. Раніше місто користувалося очисними спорудами, які належали шкірзаводу. Коли розпродавали завод, очисні споруди також викупили. Тому зараз ми фактично залежимо від приватної структури — це монополія. Аналогічна ситуація і в Малині — там користуються очисними паперової фабрики, своїх немає”, — розповів Сергій Орлюк.
Хоча компанія, зі слів міського голови, наразі є монополістом, відмовитися від її послуг місто не може, бо це критична інфраструктура.
“Якщо очисні зупиняться — люди залишаться без води. Ми вже мали такі ситуації: два тижні поспіль на вихідних місто мало проблеми з водопостачанням через поломку насосу на очисних. Це була проблема не "Бердичівводоканалу". Подібне було і минулого року — місто стояло без води тиждень. Якість роботи всі бачать. Вони говорять про покращення, але заміни немає. Також ми вже мали ситуацію у 2022 році, коли вони (ТОВ "КЕС" – ред.) перекривали очистку, щоб змусити місто покривати їхні борги. Це був фактично шантаж. Ми цього не допустили”, — розповів Сергій Орлюк.
Окрім проблем з роботою обладнання, ТОВ "КЕС" неодноразово фігурувало у судових справах стосовно забруднення води.
Зокрема, у березні 2025 року СБУ повідомило про підозру п'ятьом учасникам угруповання, які під час війни, за версією слідства, заробляли мільйони гривень на імітації очищення стічних вод Бердичева. В організації схеми підозрювали засновника місцевого товариства, з яким комунальне підприємство Бердичева уклало відповідну угоду на 24 мільйони гривень. Слідство з'ясувало, що замість якісної очистки води члени угруповання лише складали протоколи вимірювань з потрібним рівнем хімічних показників води. Цим займалася власна лабораторія фірми та її керівник — засновник підприємства. За підрахунками спеціалістів, тільки за 2 місяці скидів стічних вод річці Гнилоп'ять було завдано екологічних збитків на 4 мільйони гривень.
9 березня 2026 року Північно-західний апеляційний господарський суд, переглянувши рішення суду першої інстанції, ухвалив задовольнити позов Держекоінспекції Поліського округу. За цим рішенням, з ТОВ "КЕС" мають стягнути 1 мільйон 638 з половиною тисяч збитків, нарахованих за скид стічних вод у річку Гнилоп'ять.
"Штрафи, накладені на "КЕС" за шкоду екології, на самому місті відображаються з іншого боку: у "КЕС" заблоковані рахунки і всі кошти, які заходять до них на рахунки, ідуть на штрафи і реструктуризацію. Вони самі не можуть платити за електроенергію. Люди платять кошти КП "Бердичівводоканал", а вони, у свою чергу, платять "КЕС" за очистку. Ми змушені працювати з ними і навіть частково перекривати їхні проблеми, зокрема, через оплату електроенергії. Але паралельно ми працюємо над тим, щоб побудувати власні очисні споруди. Іншого виходу у нас немає”, — зазначив Сергій Орлюк.
Скільки вже законтрактував “Бердичівводоканал” на послуги ТОВ "КЕС"
ВИПРАВЛЕНО на 2 липня 2026 року:
У публікації від 10 червня 2026 року була вказана загальна сума договорів ТОВ "КЕС" у розмірі понад 118 мільйонів гривень. Тоді як загальна сума укладених договорів — понад 188 мільйонів гривень. "Бердичівводоканал" заклав на очистку стоків у період з 2021 по 2026 роки понад 165 мільйонів гривень, а не 156, як було вказано.
Дані після виправлення від 2 липня 2026 року:
Журналісти Суспільного проаналізували за допомогою системи BI Prozorro інформацію про державні закупівлі ТОВ "Комплекс екологічних споруд" з 2017 до 2026 року (наявні у системі дані). Компанія уклала 302 договори на Житомирщині на загальну суму у понад 188 мільйонів гривень.
Найбільшу кількість договорів та на найбільшу суму уклали з КП "Бердичівводоканал". Зокрема, з 2021 по 2026 рік (наявні дані у системі) уклали 21 договір на понад 165,6 мільйона гривень.
У 2026 році ТОВ "Комплекс екологічних споруд" та КП "Бердичівводоканал" уклали 5 договорів на загальну суму понад 28,6 мільйона гривень.
Останній опублікований у Prozorro договір з компанією — від 29 травня 2026 року — на очищення стічних вод упродовж червня, липня і серпня 2026 року за понад 14 мільйонів гривень. Загалом, згідно з договором, за цей час планують очистити 450 тисяч кубометрів стічних вод.
Що відомо про ТОВ "Комплекс екологічних споруд"
Згідно з наданими до закупівлі документами, ТОВ "Комплекс екологічних споруд" зареєстроване у Бердичеві. Його директором є Григорук Анатолій Миколайович, а бенефіціарними власниками Сітак Олександр Петрович з Бердичева та Гонсалес Моро Каєтано Роберто з Барселони. Засновниками є ТОВ "Бердичівські очисні споруди" та Гіневський Геннадій Станіславович. Основний вид діяльності компанії — каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Компанія є у реєстрі суб'єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (станом на кінець березня 2026 року).
На платформі YouControl вказано, що до 2021 року замість Сітака Олександра Петровича з Бердичева співвласницею фірми була громадянка РФ Сітак Марія Олександрівна.
“З приводу колишніх співвласників. СБУ цим займається. Це відкрита інформація. І напряму співвласників там немає. Є фірми-прокладки: одна структура створює компанію, інша — ще одну, і вже ці компанії заходять у власність. Тобто фактично це треті особи, бенефіціари, які заходять опосередковано. СБУ цим питанням займається, воно на контролі. Документи, наскільки нам відомо, перевіряли вже неодноразово”, — зазначив Сергій Орлюк.
Проєкт нового будівництва очисних коштуватиме 500 мільйонів
За словами міського голови, Бердичів вже має новий проєкт сучасних очисних споруд і шукає фінансування для його реалізації.
“Ми звертаємося всюди, щоб отримати фінансування. Йдеться приблизно про 500 мільйонів гривень — для нашого бюджету це дуже великі кошти. В минулому році ми теж намагались отримати міжнародний грант, тоді не отримали фінансування. Зараз наші представники їдуть до Польщі, де Міністерство регіонального розвитку презентуватиме українські проєкти для Європи. Ми веземо туди 3 проєкти: очисні споруди, соціальне житло і ще один. Завдання — знайти максимальне фінансування”, — розповів Сергій Орлюк.
Інформація про проєкт нового будівництво очисних споруд каналізації під очисні споруди господарсько-побутової каналізації у Бердичеві по вулиці Чуднівській, 156-В (з приміткою “продовження незавершеного будівництва”) у березні 2026 року була розміщена на платформі управління публічними інвестиціями DREAM.
Ініціатором і виконавцем проєкту вказано КП "Бердичівводоканал".
В описі вказано, що проєкт передбачає впровадження сучасних енергоефективних технологій очищення (механічне, біологічне очищення, знезараження), автоматизованих систем управління та моніторингу.
"Потужність очисних споруд розраховується з урахуванням поточного та прогнозованого навантаження включно з постійними мешканцями та внутрішньо переміщеними особами. Реалізація субпроєкту забезпечить 100% очищення господарсько-побутових стічних вод міста, зменшить негативний вплив на довкілля”, — йдеться на платформі DREAM.
Автори проєкту очікують, що очисні споруди матимуть загальну продуктивність у 12 500 кубометрів води на добу.
Складатимуться очисні з кількох об’єктів: приймальної камери, будівлі решіток, пісковловлювача, усереднювача, будівлі зневоднення осаду, стабілізатора осаду, каналізаційно-насосної станції (КНС) надмульної води, КНС піскової води, зливової станція від асенізаційних машин, блок ємностей, контактний резервуар, будівлі виробничих та побутових приміщень, внутрішньо майданчикові мережі ЕМ, господарсько-побутової каналізації та технологічних трубопроводів, позамайданчикові мережі ЕМ, водопроводу та господарсько-побутової каналізації. В проєкті вказано, що він розрахований на 49 тисяч людей.
Що відомо про можливість зробити старі очисні споруди державними
За словами міського голови Сергія Орлюка, окрім проєктів будівництва нових комунальних очисних споруд, розглядали питання націоналізації або співвласності містом старих очисних споруд.
“Сенс для співвласності має лише контрольний пакет — 51% акцій. Зараз у них (ТОВ “КЕС” – ред.) кілька бенефіціарів, і вони готові дати (місту — ред.) лише 10–20%. Це не дасть реального впливу, але місто в такій ситуації муситиме взяти на себе всі ризики — у тому числі екологічні. Також розглядали питання націоналізації. Але це ризиковано: процес через суди може тривати до року. І є ризик, що на цей час підприємство просто припинить роботу”, —- розповів Сергій Орлюк.
Що відомо про можливість будівництва нових приватних очисних споруд
Окрім будівництва нових комунальних очисних споруд у Бердичевській громаді розглядають будівництво нових приватних очисних споруд. Зокрема у листопаді 2025 року представники міської ради провели переговори з потенційними інвесторами такого будівництва.
У коментарі Суспільному секретар Бердичівської міської ради Богдана Коляда розповів, що в громаді наразі обговорюють різні моделі співпраці, які дозволять реалізувати проєкт якісної очистки стоків. За його словами, в останні роки в Україні майже немає прикладів, коли нові очисні споруди будувалися за кошти державних чи міжнародних програм. Таким чином переважно реалізовують проєкти з модернізації чи часткового оновлення обладнання.
“Альтернативою можуть бути приватні інвестиції. Зокрема розглядаються різні моделі: коли інвестор будує об’єкт, користується ним певний період, а потім передає громаді; або ж варіанти спільної чи часткової власності. Обговорюються також умови стримування тарифів. Завдання міста — обрати найбільш вигідну модель, яка дозволить вирішити проблему, не перекладаючи надмірний фінансовий тягар на мешканців. Йдеться не лише про інфраструктуру, а й про екологію. Якісна очистка стічних вод — це відповідальність перед іншими громадами, адже ці води потрапляють у річки й далі поширюються територією. Очевидно, що варто розглядати всі можливі варіанти, адже очікування державного фінансування може затягнутися на роки. Водночас важливо врахувати всі ризики — зокрема прозорість власності майбутніх об’єктів”, — розповів Богдан Коляда.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
